Знову без параду? Зеленський підписав указ

Кабмін має розробити та забезпечити реалізацію заходів з відзначення 29-ї річниці незалежності України з урахуванням вимог щодо запобігання поширенню хвороби COVID-19

Президент підписав Указ № 318/2020 "Про відзначення 29-ї річниці незалежності України".

23 серпня 2020 року, у День Державного прапора України, в місті Києві, інших населених пунктах, закордонних дипломатичних установах України, військових частинах мають бути проведені офіційні церемонії урочистого підняття Державного прапора.

У День Незалежності України, 24 серпня 2020 року, в місті Києві, інших населених пунктах передбачається проведення урочистостей за участю представників органів державної влади, місцевого самоврядування, учасників ООС/АТО та громадськості.

Крім того, у День Незалежності буде проведено церемонії покладання квітів до пам'ятних знаків та місць поховань видатних діячів українського державотворення, борців за незалежність України, загиблих учасників Революції Гідності, учасників ООС/АТО.

Згідно з указом, передбачені тематичні культурно-мистецькі, медійні, виставкові та інші заходи з донесення громадянам інформації про важливі події та персоналії української історії, досвід національного державотворення.

Також уряд має організувати церемонії вручення державних нагород, заохочувальних відзнак особам, які зробили значний внесок у здобуття незалежності України, захист її суверенітету й територіальної цілісності.

Кабмін має підтримати ініціативи громадськості, спрямовані на зміцнення національної єдності, розбудову держави, популяризацію національних традицій та державних символів України, утвердження позитивного іміджу нашої держави у світі.

Міністерство закордонних справ має забезпечити проведення закордонними дипломатичними установами України за участю представників української громадськості за кордоном заходів з відзначення Дня Державного прапора та Дня Незалежності України.

 

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.