Спецпроект

ЯНУКОВИЧ СКАЗАВ, ЩО МАЄ ПОЛЬСЬКЕ КОРІННЯ

Віктор Янукович заявив, що його предки по батьковій лінії були поляками і католиками. І пообіцяв продовжити історичне примирення між Києвом і Варшавою.

 
Про це повідомляє "Ґазета Виборча".
 
"Мій дід та прадіди були литовськими поляками, католиками - розповів президент, який щодня демонструє свою прихильність до православ'я. - Лише мій батько народився у Донбасі, де одружився із жінкою з Росії. Усі інші мої предки походили з Польщі".
 
За словами Януковича, його бабуся розповідала, що народилася у Варшаві: "її мама померла, а батько вдруге одружився - на литовській польці, яка мешкала у Вільнюсі".
 
"Після Жовтневої революції родина потрапила під Вітебськ у Білорусі, де бабуся вийшла заміж за мого діда, який проживав у Докшицях біля села Януки, - пояснив український президент. - Лише з Білорусії родина виїхала в український Донбас, де я і народився."

За словами польських журналістів, Янукович запевнив, що Варшава залишається стратегічним партнером Києва.

Як підкреслив президент, нинішня українська влада хоче насамперед розвивати економічну співпрацю з Польщею, але разом із історичним примиренням у дусі формули "Пробачаємо і просимо вибачення" [офіційно цей процес щодо взаємної різанини на Волині розпочали у 2003 році Кучма і Кваснєвський - "Історична Правда"]

Нагадаємо, що чотири роки тому Янукович збирався "дати нове життя" своєму "родовому гнізду", побудувавши у селі Януки Докшицького району Вітебської області Білорусі котеджне селище, молокозавод і сховище для морожених ягід, після чого запросити туди на проживання всіх Януковичів з України і Білорусі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.