Спецпроект

ЯНУКОВИЧ СКАЗАВ, ЩО МАЄ ПОЛЬСЬКЕ КОРІННЯ

Віктор Янукович заявив, що його предки по батьковій лінії були поляками і католиками. І пообіцяв продовжити історичне примирення між Києвом і Варшавою.

 
Про це повідомляє "Ґазета Виборча".
 
"Мій дід та прадіди були литовськими поляками, католиками - розповів президент, який щодня демонструє свою прихильність до православ'я. - Лише мій батько народився у Донбасі, де одружився із жінкою з Росії. Усі інші мої предки походили з Польщі".
 
За словами Януковича, його бабуся розповідала, що народилася у Варшаві: "її мама померла, а батько вдруге одружився - на литовській польці, яка мешкала у Вільнюсі".
 
"Після Жовтневої революції родина потрапила під Вітебськ у Білорусі, де бабуся вийшла заміж за мого діда, який проживав у Докшицях біля села Януки, - пояснив український президент. - Лише з Білорусії родина виїхала в український Донбас, де я і народився."

За словами польських журналістів, Янукович запевнив, що Варшава залишається стратегічним партнером Києва.

Як підкреслив президент, нинішня українська влада хоче насамперед розвивати економічну співпрацю з Польщею, але разом із історичним примиренням у дусі формули "Пробачаємо і просимо вибачення" [офіційно цей процес щодо взаємної різанини на Волині розпочали у 2003 році Кучма і Кваснєвський - "Історична Правда"]

Нагадаємо, що чотири роки тому Янукович збирався "дати нове життя" своєму "родовому гнізду", побудувавши у селі Януки Докшицького району Вітебської області Білорусі котеджне селище, молокозавод і сховище для морожених ягід, після чого запросити туди на проживання всіх Януковичів з України і Білорусі.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.