Спецпроект

Естонія відзначає перемогу над радянською Росією

Естонія святкує сьогодні 91-у річницю підписання Тартуського мирного договору, який був укладений з Радянською Росією 1920 року і завершив Естонську війну за незалежність.

У війні 1918-1920 років Естонія відстояла незалежність в боях проти російської Червоної Армії.

Разом з естонськими загонами проти Червоної Армії воювали російські білогвардійці генерала Юденича, а також фінські, шведські й данські добровольчі загони за підтримки британського флоту з моря.

2 лютого 1920 року в місті Тарту був підписаний мирний договір, за яким Радянська Росія відмовилася від будь-яких прав на Естонію і першою визнала де-юре Естонську Республіку.

За договором, до Естонії відійшли Печорський край і правобережжя річки Нарва. В Естонії була інтернована Північно-західна армія Юденича, Росія пізніше розпустила дивізію Естонських червоних стрільців, яка воювала на Південному фронті.

За Тартуським миром Естонія звільнялася від боргів царського уряду, одержувала із золотого запасу Росії 11,6 тонни золота і (в концесію) 1 мільйон десятин лісу.

Цей день входить до переліку державних знаменних днів, які, на відміну від державних свят, в Естонії не є вихідними, але вивішуються державні прапори.

Урочисті заходи, присвячені річниці, відбудуться в концертному залі національної опери "Естонія" в Талліні, а також в Тарту, повідомляє кореспондент РІА "Новости".

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.