Спецпроект

Естонія відзначає перемогу над радянською Росією

Естонія святкує сьогодні 91-у річницю підписання Тартуського мирного договору, який був укладений з Радянською Росією 1920 року і завершив Естонську війну за незалежність.

У війні 1918-1920 років Естонія відстояла незалежність в боях проти російської Червоної Армії.

Разом з естонськими загонами проти Червоної Армії воювали російські білогвардійці генерала Юденича, а також фінські, шведські й данські добровольчі загони за підтримки британського флоту з моря.

2 лютого 1920 року в місті Тарту був підписаний мирний договір, за яким Радянська Росія відмовилася від будь-яких прав на Естонію і першою визнала де-юре Естонську Республіку.

За договором, до Естонії відійшли Печорський край і правобережжя річки Нарва. В Естонії була інтернована Північно-західна армія Юденича, Росія пізніше розпустила дивізію Естонських червоних стрільців, яка воювала на Південному фронті.

За Тартуським миром Естонія звільнялася від боргів царського уряду, одержувала із золотого запасу Росії 11,6 тонни золота і (в концесію) 1 мільйон десятин лісу.

Цей день входить до переліку державних знаменних днів, які, на відміну від державних свят, в Естонії не є вихідними, але вивішуються державні прапори.

Урочисті заходи, присвячені річниці, відбудуться в концертному залі національної опери "Естонія" в Талліні, а також в Тарту, повідомляє кореспондент РІА "Новости".

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.