Спецпроект

Естонія відзначає перемогу над радянською Росією

Естонія святкує сьогодні 91-у річницю підписання Тартуського мирного договору, який був укладений з Радянською Росією 1920 року і завершив Естонську війну за незалежність.

У війні 1918-1920 років Естонія відстояла незалежність в боях проти російської Червоної Армії.

Разом з естонськими загонами проти Червоної Армії воювали російські білогвардійці генерала Юденича, а також фінські, шведські й данські добровольчі загони за підтримки британського флоту з моря.

2 лютого 1920 року в місті Тарту був підписаний мирний договір, за яким Радянська Росія відмовилася від будь-яких прав на Естонію і першою визнала де-юре Естонську Республіку.

За договором, до Естонії відійшли Печорський край і правобережжя річки Нарва. В Естонії була інтернована Північно-західна армія Юденича, Росія пізніше розпустила дивізію Естонських червоних стрільців, яка воювала на Південному фронті.

За Тартуським миром Естонія звільнялася від боргів царського уряду, одержувала із золотого запасу Росії 11,6 тонни золота і (в концесію) 1 мільйон десятин лісу.

Цей день входить до переліку державних знаменних днів, які, на відміну від державних свят, в Естонії не є вихідними, але вивішуються державні прапори.

Урочисті заходи, присвячені річниці, відбудуться в концертному залі національної опери "Естонія" в Талліні, а також в Тарту, повідомляє кореспондент РІА "Новости".

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.