Спецпроект

Виставку "Народна війна" викладено в інтернет (ФОТО)

"Це "Вікілікс" для тих, хто намагається знову спотворити нашу історію" - такими словами охарактеризував сайт "Народна війна" голова політради "Нашої України" Валентин Наливайченко. Якщо ж не звертати уваги на політику, то фото і документи тут справді унікальні.

Про це повідомляє "Україна Молода"

"Народна війна" - сайт, присвяченій історії українського визвольного руху 1917-32 років. Цю веб-сторінку презентували вчора у приміщенні київського товариства "Меморіал".

В її основу покладено електронну версію однойменної виставки, що експонувалася восени 2010-го в "Українському домі".

Експонати виставки "Народна війна" дивіться у розділі "Артефакти"

За підтримки "НУ" та Інституту Президента Віктора Ющенка тисячі документів, фотографій оцифровано і викладено в мережу. Інформаційну базу для сайту науковці-історики напрацьовували понад два роки.

У 18 областях голова київського "Меморіалу" з колегами скопіював понад 70 тисяч документів в історичних та галузевих архівах, зокрема в розсекречених фондах архіву СБУ.

Один із експонатів

Примiром, уперше вдалося зібрати статистичні дані про кількість повстанських загонів та збройних виступів проти окупаційної влади в Україні.

"Ця виставка - про боротьбу, що велася в кожній українській області, в кожному районі", - каже голова київського "Меморіалу" Роман Круцик.

"Я не хотів би, щоб наша молодь виховувалася на брехні, - прокоментував відкриття сайту Віктор Ющенко. - Коли кажуть, що незалежність нам "впала з неба як манна", згадаймо своїх дідів і прадідів, які піднялися по всій території Української Народної Республіки, не сприймаючи того, що звалося "радянською владою".

 

Третій президент нагадав, що надалі в "офіційній версії" історії героями було названо таких, як Антонов-Овсєєнко, який повів російське військо на Київ.

Про жодні спроби історичного порозуміння не йдеться. Коментарі організаторів віртуальної експозиції витримані в категоричних тонах, де період радянської влади в Україні інакше як "совєтською окупацією" не називається.

А починається "Народна війна" не з чого-небудь, а з карти 1914 року, укладеної Петербурзькою академією наук, де позначено етнічні землі українського народу. Наголошується, що ця територія тоді займала 906 тисяч кв.км, а нині - 603 тисячі.

 

Далі можна ознайомитися з документами про роль для України демократичної лютневої революції 1917 року, про історію Української Народної Республіки та про перебiг трьох російських окупацій України.

Представлені фотографії і документи справді унікальні. Загалом сайт, як і виставка, має 24 розділи, перед кожним - текстовий опис.

 

Залишається ще чимало неопрацьованих документів, тому сайт буде поповнюватися.

Планується перекласти тексти й пояснення під документами і фото англійською, французькою та російською мовами, а також видати кольоровий путівник.

Прогулятися віртуальним музеєм можна тут

 

 

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище