Спецпроект

28 українських істориків заявляють, що "не віддадуть" минуле та майбутнє України в руки політиків

Професійні історики та викладачі історії проголосили створення громадського руху, який має амбіцію запропонувати модель історичного примирення.

Заява учасників зустрічі українських істориків

Минуле України позначене винятковим багатством історичного досвіду, в якому є як світлі, так і трагічні сторінки. Відтак, це багатство може слугувати як  засобом  для примирення та суспільної консолідації, так і матеріалом для ескалації політичних конфліктів.

На жаль, в останні роки в Україні спостерігається тривожна тенденція до перетворення історії на арену політичних боїв. Українські політики застосовують історичну пам'ять передусім  як інструмент для мобілізації свого політичного електорату, поглиблюючи розколи і в без того вже поділеному та дестабілізованому суспільстві.   

Ми, історики-дослідники і вчителі історії, хочемо запропонувати іншу модель - модель історичного примирення. Ця модель здомінувала в повоєнній Європі і значною мірою спричинилася до утворення Європейського Союзу. Пропагуючи і пропонуючи цю модель, ми свідомо  працюємо на інтеграцію України у спільний європейський простір. 

Ми не можемо віддати ані наше минуле, ані наше майбутнє тільки в руки політиків. Вважаємо, що у справі історичного примирення важливу, якщо не вирішальну роль, мають відігравати суспільні ініціативи знизу. Заради цього ми готові докласти організаційних й інтелектуальних зусиль. У кожного з нас є свій досвід перемог, здобутків і міжнародного визнання - а значить, нам є що  і з ким об'єднувати.

Відповідно до цього, ми, нижчепідписані, проголошуємо створення «Історичної ініціативи».

"Історична ініціатива" є добровільним рухом істориків-науковців та  вчителів історії, які готові до реалізації європейських демократичних принципів у системі  історичної освіти України.

"Історична ініціатива" виступає за публічний простір для відкритих дискусій навколо історії,  в основі яких -прагнення до порозуміння.

"Історична ініціатива" відкрита до діалогу та співпраці із професійними істориками, педагогами, ЗМІ, усіма активними та відповідальними громадянами України задля консолідуючої співпраці.

"Історична ініціатива" є майстернею для створення у співпраці з фаховими істориками та вчителями з сусідніх європейських країн альтернативних концепцій, навчальних програм та програм викладання історії,  що працюють на консолідацію суспільства.

Ми свідомі того, що в жодному разі ми не повинні оминати болючі та контроверзійні питання історичного минулого. Але ми рівно ж усвідомлюємо, що лише відкрита дискусія навколо цих питань допоможе нам подолати наші болісні сторінки минувшини заради нашого спільного майбутнього.

м.Львів, 14-15 січня 2011 р.

Підписи ( в алфавітному порядку)

Антіпова Світлана, м. Дніпродзержинськ

Барвінська Поліна, м. Одеса

Баханов Костянтин, м. Бердянськ

Баханова Світлана, м.Бердянськ

Бекiрова Гульнара, м.Сiмферополь

Вербицька Поліна, м. Львів 

Волошин Юрій, м. Полтава

Герасим Наталя, м. Чернівці

Гирич Ігор, м. Київ

Грицак Ярослав, м. Львів

Гузар Олена, м. Тернопіль

Зашкільняк Леонід, м. Львів

Кендзьор Петро, м. Львів

Кісь Оксана, м. Львів

Кравченко Володимир, м. Харків

Кульчицький Станіслав, м. Київ

Мисан Віктор, м.Рівне

Мудрий Мар'ян, м. Львів

Павлишин Олег, м. Львів

Педан-Слєпухіна Ольга, м. Львів

Підкова Ігор, м. Львів

Пришляк Володимир, м. Луцьк

Сінкевич Євген, м. Херсон

Теміров Юрій, м. Донецьк

Темірова Надія, м. Донецьк

Турченко Федір, м. Запоріжжя

Хмарський Вадим, м. Одеса

Яковенко Наталя, м. Київ

Джерело: Zaxid.net

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.