Спецпроект

У Запоріжжі відкрили пам'ятник легендарному авіаконструктору

У Запоріжжі на Капустяному кладовищі відбулося урочисте відкриття пам'ятника видатному українському конструктору авіаційних двигунів, голові запорізького конструкторського бюро "Івченко-Прогрес", Герою України Федорові Муравченку.

Відзначити річницю з дня смерті "батька" авіаційних двигунів, встановлених на ряді сучасних авіалайнерів, прибули делегації авіаконструкторів з України та Росії.

У відкритті пам'ятника Муравченку взяло участь кілька сотень його учнів, друзів і колег з України і Росії, повідомляє "Інтерфакс".

За словами учнів Героя України, "в роки розпаду СРСР Ф. Муравченко зберіг інтелектуальний потенціал свого конструкторського бюро і не допустив знищення галузі авіаційного моторобудування".

"Федір Муравченко увійшов в історію авіаційного моторобудування всього світу. У складних умовах, в яких ми опинилися в 90-у роки, колектив його конструкторського бюро зберіг потенціал. І завдяки йому ми сьогодні на пострадянській території маємо тільки два КБ, які продовжують працювати", - сказав президент російської Асоціації "Союз авіаційного двигунобудування ".

Федір Муравченко, український конструктор авіадвигунів

За словами Чуйка, десятки літаків у світі мають двигуни, у створенні яких брав участь українець: "Двигунами його команди оснащені літаки Ан-72, Ан-74, Як-42. Особливо варто відзначити іще одне дітище Муравченко - двигун Д-18 для найбільш вантажопідйомного літака в світі - Ан-124".

Як зазначили на відкритті пам'ятника присутні, найкращий пам'ятник конструктор установив собі сам: "це його двигуни, які піднімають у небо літаки в десятках країн світу".

Федір Михайлович Муравченко помер 8 лютого 2010-го у віці 81 рік.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.