Спецпроект

Ющенко збиратиме підписи за пам’ятник Мазепі

Екс-президент Віктор Ющенко ініціює збір підписів на підтримку встановлення пам'ятника Івану Мазепі у Полтаві.

"Ми сьогодні сформулюємо лист, щоб його люди, інтелігенція, журналісти, сотні тисяч людей підписали, і звернемося до полтавської влади", - сказав він журналістам у понеділок, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Ющенко нагадав, що пам'ятник Мазепі вже 2 роки як споруджений, однак його досі не встановили.

При цьому він переконаний, що питання встановлення пам'ятника залежить більшою мірою від людей.

"Я переконаний, що полтавська земля повинна мати пам'ятник Івану Мазепі", - зазначив Ющенко.

Він висловив сподівання, що думка людей допоможе владі Полтави чітко визначитися і поставити крапку в цьому питанні.

Як відомо, пам'ятник гетьману вже виготовлений, верхня частина, без п'єдесталу, знаходиться в Києві.

Депутати Полтавської міськради погодили установку пам'ятника на Соборній площі в Полтаві. Проте потім міська влада Полтави (на той час - БЮТ), ввела мораторій на будівельні роботи на цій площі, тому виготовлений пам'ятник на даний момент встановлювати ніде.

ЗМІ також писали про те, що не встановлений ще пам'ятник Мазепі розкрадають - зокрема, познімали бронзові ґудзики.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.