Спецпроект

Українці світу просять Януковича та Медведєва спільно засудити Сталіна

Генеральний секретар Світового конгресу українців Стефан Романів заявив на прес-конференції у Львові, що запропонував Президентові Віктору Януковичу спільно з колегами з Казахстану і Росії написати спільну заяву, що вони засуджують Сталіна за Голодомор - злочин проти людства.

"Наша позиція, що рано чи пізно ми маємо домогтися, щоб Голодомор визнали злочином проти людства, визнали його геноцидом, засудили Сталіна і його режим. Ми готові до подальшої розмови з президентом з цього питання", - сказав Романів, що його цитує Zaxid.net.

Глава всесвітнього об'єднання нагадав, що Президент Віктор Ющенко 2008 року чітко заявив, що не звинувачує російський народ у Голодоморі 1932-33 років, а саме Йосифа Сталіна.

Він наголосив, що євреї 60 років домагалися визнання Голокосту. "І український народ має домагатися! Я знаю, що це емоційна справа, але ті, хто став жертвами Голодомору і вже покійні, напевно, вимагають, щоб ми не дали цій ситуації загаснути. Багато країн уже визнали Голодомор геноцидом, Канада, наприклад, має День скорботи за загиблими, а в Україні Табачник починає нас вчити!..", - наголосив Стефан Романів.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.