Спецпроект

КОМУНІСТ-КОНСПІРОЛОГ ХОЧЕ ПАМ'ЯТНИК СТАЛІНУ В ЦЕНТРІ КИЄВА

Член ЦК Компартії Юрій Соломатін пропонує встановити пам'ятник Сталіну на Європейській площі в центрі Києва

За його словами, найближчим часом у Києві відбудуться громадські слухання, присвячені цьому питанню, повідомляє газета "Дело".

Соломатін стверджує, що поставити пам'ятник Сталіну на Європейській площі - це ініціатива не КПУ, або іншої політичної сили, а "радянського народу", тобто людей, які виступають за відновлення Радянського Союзу, йдеться у публікації.

За словами члена ЦК КПУ, вони мають намір найближчим часом звернутися до столичної громадськості з цією пропозицією. Громадські слухання з цього питання можуть відбутися вже в березні.

"На них комуністи та інші представники "радянського народу" розглянуть кілька варіантів розміщення пам'ятника", - пише видання.

"На даний момент обговорюється три: праворуч від будівлі Філармонії, де пам'ятник вождю вже стояв за радянських часів, в центрі площі на круглій клумбі на місці світильника, і на сходах Українського дому", - йдеться у публікації.

Соломатін поки що не береться прогнозувати термін появи монументу в центрі столиці. Але стверджує, що це відбудеться раніше, ніж припускає більшість українців.

На питання про те, чи прийме це рішення Київрада, комуніст відповів наступним чином: "Київрада буде радянською і затвердить наше рішення. Вже дуже скоро у нас можуть відбутися свої Туніс і Лівія, і ті, хто розвалив Радянський Союз, понесуть покарання за це".

Нагадаємо, народний депутат IV–V скликань від КПУ Юрій Соломатін відомий тим, що в грудні 2004 року подав на ім’я глави СБУ Ігоря Смєшка запит "Щодо негайної перевірки документального повідомлення про дію в Україні невідомого джерела електромагнітного випромінювання з метою керування психологічним станом та поведінкою людей під час проведення виборчої кампанії Президента України".

На думку Соломатіна, під час Помаранчевої революції над Києвом, "в районі Голосіївського парку" знаходився іноземний супутник, який опромінював Майдан і столицю загалом.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.