Спецпроект

КОМУНІСТ-КОНСПІРОЛОГ ХОЧЕ ПАМ'ЯТНИК СТАЛІНУ В ЦЕНТРІ КИЄВА

Член ЦК Компартії Юрій Соломатін пропонує встановити пам'ятник Сталіну на Європейській площі в центрі Києва

За його словами, найближчим часом у Києві відбудуться громадські слухання, присвячені цьому питанню, повідомляє газета "Дело".

Соломатін стверджує, що поставити пам'ятник Сталіну на Європейській площі - це ініціатива не КПУ, або іншої політичної сили, а "радянського народу", тобто людей, які виступають за відновлення Радянського Союзу, йдеться у публікації.

За словами члена ЦК КПУ, вони мають намір найближчим часом звернутися до столичної громадськості з цією пропозицією. Громадські слухання з цього питання можуть відбутися вже в березні.

"На них комуністи та інші представники "радянського народу" розглянуть кілька варіантів розміщення пам'ятника", - пише видання.

"На даний момент обговорюється три: праворуч від будівлі Філармонії, де пам'ятник вождю вже стояв за радянських часів, в центрі площі на круглій клумбі на місці світильника, і на сходах Українського дому", - йдеться у публікації.

Соломатін поки що не береться прогнозувати термін появи монументу в центрі столиці. Але стверджує, що це відбудеться раніше, ніж припускає більшість українців.

На питання про те, чи прийме це рішення Київрада, комуніст відповів наступним чином: "Київрада буде радянською і затвердить наше рішення. Вже дуже скоро у нас можуть відбутися свої Туніс і Лівія, і ті, хто розвалив Радянський Союз, понесуть покарання за це".

Нагадаємо, народний депутат IV–V скликань від КПУ Юрій Соломатін відомий тим, що в грудні 2004 року подав на ім’я глави СБУ Ігоря Смєшка запит "Щодо негайної перевірки документального повідомлення про дію в Україні невідомого джерела електромагнітного випромінювання з метою керування психологічним станом та поведінкою людей під час проведення виборчої кампанії Президента України".

На думку Соломатіна, під час Помаранчевої революції над Києвом, "в районі Голосіївського парку" знаходився іноземний супутник, який опромінював Майдан і столицю загалом.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.