Спецпроект

КОМУНІСТ-КОНСПІРОЛОГ ХОЧЕ ПАМ'ЯТНИК СТАЛІНУ В ЦЕНТРІ КИЄВА

Член ЦК Компартії Юрій Соломатін пропонує встановити пам'ятник Сталіну на Європейській площі в центрі Києва

За його словами, найближчим часом у Києві відбудуться громадські слухання, присвячені цьому питанню, повідомляє газета "Дело".

Соломатін стверджує, що поставити пам'ятник Сталіну на Європейській площі - це ініціатива не КПУ, або іншої політичної сили, а "радянського народу", тобто людей, які виступають за відновлення Радянського Союзу, йдеться у публікації.

За словами члена ЦК КПУ, вони мають намір найближчим часом звернутися до столичної громадськості з цією пропозицією. Громадські слухання з цього питання можуть відбутися вже в березні.

"На них комуністи та інші представники "радянського народу" розглянуть кілька варіантів розміщення пам'ятника", - пише видання.

"На даний момент обговорюється три: праворуч від будівлі Філармонії, де пам'ятник вождю вже стояв за радянських часів, в центрі площі на круглій клумбі на місці світильника, і на сходах Українського дому", - йдеться у публікації.

Соломатін поки що не береться прогнозувати термін появи монументу в центрі столиці. Але стверджує, що це відбудеться раніше, ніж припускає більшість українців.

На питання про те, чи прийме це рішення Київрада, комуніст відповів наступним чином: "Київрада буде радянською і затвердить наше рішення. Вже дуже скоро у нас можуть відбутися свої Туніс і Лівія, і ті, хто розвалив Радянський Союз, понесуть покарання за це".

Нагадаємо, народний депутат IV–V скликань від КПУ Юрій Соломатін відомий тим, що в грудні 2004 року подав на ім’я глави СБУ Ігоря Смєшка запит "Щодо негайної перевірки документального повідомлення про дію в Україні невідомого джерела електромагнітного випромінювання з метою керування психологічним станом та поведінкою людей під час проведення виборчої кампанії Президента України".

На думку Соломатіна, під час Помаранчевої революції над Києвом, "в районі Голосіївського парку" знаходився іноземний супутник, який опромінював Майдан і столицю загалом.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.