Спецпроект

Табачник: Голодомор – трагедія не лише українського народу

Спроба розділити жертв Голодомору 1932-33 років за етнічним чи національним принципом є найбільшою наругою над їхньою пам’яттю, вважає міністр освіти Дмитро Табачник.

Про це він сказав у парламенті під час години запитань-відповідей до уряду.

"Під час Голодомору в Україні вмирали від голоду українські, російські, польські, молдавські села. Якщо проаналізувати списки померлих від голоду, там є люди абсолютно всіх національностей, які мешкали в Україні", - заявив Табачник.

Він також попросив не спекулювати його позицією з приводу Голодомору.

"Як міністр освіти впродовж року я жодного слова ніде не говорив про Голодомор. Я і тоді, і зараз кажу, що Голодомор 32-33 років - це величезна трагедія українського, російського, казахського та інших народів. І цю позицію давно доведено вченими не з Росії, не з України, а західними", - сказав він.

Сімейні перекази читачів ІП у проекті "Історія Голоду"

"Якщо говорити про найбільші у питомій вазі втрати сільського населення, то найбільше вимерло від великого Голоду селян в Саратовській області - 43%. Але загальна кількість померлих значно більша в хліборобських районах України", - додав Табачник.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.