Спецпроект

Рада пропонує МЗС створювати "Світлиці Шевченка" за кордоном

Депутати 301 голосом "за" постановили урочисто відзначити 150-річчя смерті і перепоховання Тараса Шевченка.

Верховна Рада вирішила урочисто відзначити на державному рівні 150-ту річницю від дня смерті та перепоховання Тараса Шевченка. Серед заходів:

- Мінфін має забезпечити належне фінансування ремонтно-реставраційних робіт у Національному музеї Шевченка у Києві;

- Нацбанк має виготовити і ввести в обіг ювілейну монету, присвячену 150-річчю від дня смерті та дня перепоховання Шевченка;

- "Укрпошта" має видати відповідну серію марок;

- Держкомтелерадіо має організувати показ тематичних передач, присвячених поету і "забезпечити висвітлення в засобах масової інформації" ювілейних заходів;

- Кабмін має "забезпечити видання ювілейного зібрання творів" Шевченка та обов'язкового їх надходження до бібліотек;

- МЗС має "розглянути питання про створення культурно-інформаційних центрів під назвою "Світлиця Шевченка" в місцях компактного розселення українців в інших державах;

- КМДА має "розглянути питання про виділення місця для будівництва спецсховища рукописної спадщини Тараса Григоровича Шевченка та інших класиків української літератури" на території  Національного музею Т.Г. Шевченка.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.