Спецпроект

Ювілей улюбленого космонавта Януковича святкується пишніше за Гагаріна

В Україні святкування 50-річчя польоту першого космонавта відступило перед більш локальною датою - вшануванням людини, якій особисто зобов'язаний президент Янукович.

Про це пишуть "Коментарі".

Як повідомлялося, підготовка до 50-річчя Дня космонавтики ішла пліч-о-пліч із організацією святкування 90-річчя льотчика-космонавта Берегового. Відповідний указ - "Про відзначення 90-річчя Георгія Берегового" - президент України підписав у грудні 2010-го.

Сам Янукович не приховує, що ближчої людини, ніж двічі Герой Радянського союзу і депутат Верховної Ради СРСР Береговий, у нього не було, і що саме Георгій Тимофійович в далеких 1970-х допоміг Віктору Федоровичу стати "двічі несудимим".

Як Береговий клопотався за Януковича (ДОКУМЕНТИ)

Згідно з розпорядженням голови Донецької ОДА Анатолія Близнюка, з 9 березня по 8 квітня в області пройшов конкурс учнів 5-11 класів, присвячений Береговому та Дню космонавтики.

Назва самого розпорядження - "Про заходи з відзначення 90-річчя з дня народження Г. Т. Берегового" - не залишає сумнівів у тому, яку саме подію вважали головною.

У Єнакієвому напередодні свята (Береговий народився 15 квітня) переклали асфальт на вулиці, що носить ім'я космонавта. Також у місті планують закласти Міжнародний політехнічний музей "Український техноленд", який створюється на прохання родичів ювіляра.

Іншим проханням родичів було створити на базі Єнакієвського металургійного технікуму, середньої школи №3 та міського аероклубу військово-патріотичний ліцей з авіаційним ухилом імені Г. Берегового. 

У Луганську планують встановити одразу дві меморіальні дошки. Одну - в обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв "Молодої гварді". Другу - у школі № 29, в якій у шкільному музеї існує окремий стенд, присвячений 12-ому радянському космонавту.

Не відстають від Донбасу і на батьківщині космонавта, Полтавщині. Зараз там стахановськими темпами завершується ремонт доріг, вокзалів та іншої інфраструктури.

В день народження Берегового в його рідному селі Федорівка буде встановлено погруддя, а на вокзалі райцентру Карлівка відбудеться урочиста церемонія відправлення поїзда № 91/92 "Полтава-Москва", який учора отримав іменну назву "Георгій Береговий".

Поїзд вибраний не випадково: якщо на Полтавщині космонавт народився, то в Москві працював - у 1970-1980-х роках він очолював Центр підготовки космонавтів у Підмосков'ї.

Подарунок до Дня народження улюбленого космонавта президента отримають нумізмати та філателісти: НБУ випустив пам'ятну срібну монету (номіналом 5 грн), а Укрпошта проведе спецпогашення тематичних ювілейних марок і конвертів.

Тим часом депутати Київради відмовилися називати одну з вулиць ім'ям Берегового. Мовляв, іменними вулицями слід увічнювати тих, хто зробив внесок у розвиток міста. Однак у столиці пройдуть виставки, концерти та інші урочисті заходи, присвячені ювілею полтавчанина.

У Полтавській області на підготовку до ювілею було витрачено 6,36 млн гривень, з них 5,3 млн дала Південна залізниця. У Єнакієвому на наведення святкової краси "пішло" ще 13 млн.

Для порівняння - цього року на розвиток космічної діяльності та виготовлення космічної техніки держава виділила 60 млн грн. З них 34,6 млн - погашення кредиторської заборгованості за попередній рік.

"Коментарі" відзначають, що подібних за розмахом почестей не удостоювалися ані перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк, ані перший українець у космосі Павло Попович. Між тим у 2012-ому країна відзначатиме 50-річчя його легендарного польоту.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.