Спецпроект

У Києві вшанують космонавтів - Гагаріна і благодійника Януковича

У Києві відзначать 50-річчя польоту першої людини в космос - Юрія Гагаріна і 90-річчя з дня народження космонавта Георгія Берегового, який народився в Україні.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Урочистості пройдуть у квітні (перший політ у космос відбувся 12 квітня 1961 року), повідомляє прес-служба Київської міської державної адміністрації.

15-16 квітня в місті пройдуть змагання молоді з авіамодельного спорту, в бібліотеках буде проведена серія ярмарків і виставок. Також киянам покажуть фільми на космічну тематику, повідомив заступник голови міськадміністрації Леонід Новохатько.

У столичних вузах пройдуть "круглі столи" та тематичні уроки, а учні фізфаку зустрінуться з вченими Нацонального космічного агентства України.

Перший політ в космос тривав 108 хвилин. Ю. Гагарін (9 березня 1934 - 27 березня 1968) був льотчиком-космонавтом. Загинув в авіакатастрофі.

Г. Береговий (15 квітня 1921 року - 30 червня 1995) народився в селі Федорівка Полтавської області. Льотчик-космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.

Як відомо, Георгій Береговий клопотався про зняття судимостей із Януковича. Цього року уряд обіцяє встановити Береговому пам'ятник.

До 50-річчя першого польоту людини в космос на орбіту обіцяють запустити іменний космічний корабель "Юрій Гагарін".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.