Спецпроект

У Києві вшанують космонавтів - Гагаріна і благодійника Януковича

У Києві відзначать 50-річчя польоту першої людини в космос - Юрія Гагаріна і 90-річчя з дня народження космонавта Георгія Берегового, який народився в Україні.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Урочистості пройдуть у квітні (перший політ у космос відбувся 12 квітня 1961 року), повідомляє прес-служба Київської міської державної адміністрації.

15-16 квітня в місті пройдуть змагання молоді з авіамодельного спорту, в бібліотеках буде проведена серія ярмарків і виставок. Також киянам покажуть фільми на космічну тематику, повідомив заступник голови міськадміністрації Леонід Новохатько.

У столичних вузах пройдуть "круглі столи" та тематичні уроки, а учні фізфаку зустрінуться з вченими Нацонального космічного агентства України.

Перший політ в космос тривав 108 хвилин. Ю. Гагарін (9 березня 1934 - 27 березня 1968) був льотчиком-космонавтом. Загинув в авіакатастрофі.

Г. Береговий (15 квітня 1921 року - 30 червня 1995) народився в селі Федорівка Полтавської області. Льотчик-космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.

Як відомо, Георгій Береговий клопотався про зняття судимостей із Януковича. Цього року уряд обіцяє встановити Береговому пам'ятник.

До 50-річчя першого польоту людини в космос на орбіту обіцяють запустити іменний космічний корабель "Юрій Гагарін".

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.