Спецпроект

Ювілей улюбленого космонавта Януковича святкується пишніше за Гагаріна

В Україні святкування 50-річчя польоту першого космонавта відступило перед більш локальною датою - вшануванням людини, якій особисто зобов'язаний президент Янукович.

Про це пишуть "Коментарі".

Як повідомлялося, підготовка до 50-річчя Дня космонавтики ішла пліч-о-пліч із організацією святкування 90-річчя льотчика-космонавта Берегового. Відповідний указ - "Про відзначення 90-річчя Георгія Берегового" - президент України підписав у грудні 2010-го.

Сам Янукович не приховує, що ближчої людини, ніж двічі Герой Радянського союзу і депутат Верховної Ради СРСР Береговий, у нього не було, і що саме Георгій Тимофійович в далеких 1970-х допоміг Віктору Федоровичу стати "двічі несудимим".

Як Береговий клопотався за Януковича (ДОКУМЕНТИ)

Згідно з розпорядженням голови Донецької ОДА Анатолія Близнюка, з 9 березня по 8 квітня в області пройшов конкурс учнів 5-11 класів, присвячений Береговому та Дню космонавтики.

Назва самого розпорядження - "Про заходи з відзначення 90-річчя з дня народження Г. Т. Берегового" - не залишає сумнівів у тому, яку саме подію вважали головною.

У Єнакієвому напередодні свята (Береговий народився 15 квітня) переклали асфальт на вулиці, що носить ім'я космонавта. Також у місті планують закласти Міжнародний політехнічний музей "Український техноленд", який створюється на прохання родичів ювіляра.

Іншим проханням родичів було створити на базі Єнакієвського металургійного технікуму, середньої школи №3 та міського аероклубу військово-патріотичний ліцей з авіаційним ухилом імені Г. Берегового. 

У Луганську планують встановити одразу дві меморіальні дошки. Одну - в обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв "Молодої гварді". Другу - у школі № 29, в якій у шкільному музеї існує окремий стенд, присвячений 12-ому радянському космонавту.

Не відстають від Донбасу і на батьківщині космонавта, Полтавщині. Зараз там стахановськими темпами завершується ремонт доріг, вокзалів та іншої інфраструктури.

В день народження Берегового в його рідному селі Федорівка буде встановлено погруддя, а на вокзалі райцентру Карлівка відбудеться урочиста церемонія відправлення поїзда № 91/92 "Полтава-Москва", який учора отримав іменну назву "Георгій Береговий".

Поїзд вибраний не випадково: якщо на Полтавщині космонавт народився, то в Москві працював - у 1970-1980-х роках він очолював Центр підготовки космонавтів у Підмосков'ї.

Подарунок до Дня народження улюбленого космонавта президента отримають нумізмати та філателісти: НБУ випустив пам'ятну срібну монету (номіналом 5 грн), а Укрпошта проведе спецпогашення тематичних ювілейних марок і конвертів.

Тим часом депутати Київради відмовилися називати одну з вулиць ім'ям Берегового. Мовляв, іменними вулицями слід увічнювати тих, хто зробив внесок у розвиток міста. Однак у столиці пройдуть виставки, концерти та інші урочисті заходи, присвячені ювілею полтавчанина.

У Полтавській області на підготовку до ювілею було витрачено 6,36 млн гривень, з них 5,3 млн дала Південна залізниця. У Єнакієвому на наведення святкової краси "пішло" ще 13 млн.

Для порівняння - цього року на розвиток космічної діяльності та виготовлення космічної техніки держава виділила 60 млн грн. З них 34,6 млн - погашення кредиторської заборгованості за попередній рік.

"Коментарі" відзначають, що подібних за розмахом почестей не удостоювалися ані перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк, ані перший українець у космосі Павло Попович. Між тим у 2012-ому країна відзначатиме 50-річчя його легендарного польоту.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.