Спецпроект

Тільки 3% громадян знають, хто першим із українців побував у космосі

22% жителів України на запитання про ім'я першого українського космонавта назвали прізвище Каденюка, 7% - Гагаріна, 3% - Поповича, а 61% респондентів вагався з відповіддю. Зате 46% наших земляків вірять у існування розумних інопланетян.

Такі дані дослідження громадської думки "50-річчя першого польоту людини в космос і перспективи розвитку космонавтики: думка українців", проведеного соціологічною компанією Research & Branding Group 20-31 березня 2011 року.

У результаті дослідження було виявлено, що на сьогоднішній день більшість жителів України (90%) вказують, що представник СРСР першим побував у космосі, 5% вважають, що першим у космосі побував представник США, і не змогли відповісти 4,3% опитаних.

Респонденти також вважають, що ім'я першої людини, який побував у космосі - Юрій Гагарін - 91%, не змогли відповісти на це питання 8%. Політ Гагаріна є частиною спільної історії, вважає 91% респондентів.

В оцінці нинішньої ролі України серед космічних держав світу громадська думка розділилася порівну. Загалом згодні, що Україна входить до числа таких держав, 44% опитаних українців і не згодні 40,2%.

22% жителів України на запитання про ім'я першого українського космонавта назвали прізвище Каденюка, 7% - Гагаріна, 3% - Поповича і вагалися з відповіддю 61% респондентів.

"Історична Правда" нагадує, що першим українцем (і шостим землянином), який побував на орбіті нашої планети, є Павло Попович. Уродженець Київщини (з Узина) став четвертим радянським космонавтом у серпні 1962 року.

Каденюк у космосі: від старту до приземлення (ВІДЕО)

Леонід Каденюк - перший астронавт незалежної України. Він побував у космосі у складі екіпажу американського шатлу "Коламбія" в 1997 році.

Близько половини (48%) жителів України відзначили, що внесок України і українців у розвиток радянської космонавтики був загалом важливим. Що внесок українців середній, вважає 24% і незначний - 18%. Вагалися з відповіддю 12% респондентів.

Павло Попович, прізвище якого знає тільки 3% земляків

Дві третини українців (62%) відповіли, що не мають особистого бажання побувати в космосі. Підтвердили своє бажання побувати в космосі 30% респондентів від числа опитаних і не змогли відповісти 8%.

61% жителів України вважають, що на їхнє життя впливають процеси, що відбуваються в космічному просторі: спалахи на сонці, падіння метеоритів, фази місяця тощо. Чверть респондентів (25%) такого впливу на своє життя не відчувають і не змогли відповісти на поставлене питання 13% респондентів.

Вплив Сонця на історію: скільки часу лишилося в Януковича

Найбільш схильні вірити у вплив на своє життя космічних процесів респонденти у віці 50-54 роки, а найменше вірять респонденти, яким 18-29 років.

Більше половини жителів України (54%) вірять в існування інших форм життя в космосі, в існування розумних форм життя вірять 46% і майже половина (49%) вірить, що польоти в космос стануть розповсюдженою формою туризму, але при цьому така ж частина респондентів - 48% - не вірять, що в майбутньому люди будуть жити на інших планетах.

Значна частина респондентів (42%) вважають, що можливий контакт жителів землі з позаземними цивілізаціями. При цьому 16% опитаних вважають, що такий контакт можливий не раніше, ніж через 100 років.

Третина опитаних респондентів 31% вважає, що контакт з позаземними цивілізаціями неможливий і вони не існують. Не змогли відповісти на поставлене питання 26% респондентів.

Збір інформації проводився методом особистого інтерв'ю в 24-х областях України і АР Крим. Респонденти відбиралися за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за місцем проживання, статтю і віком. Опитано 2076 чоловік. Очікувана середня помилка вибірки складає + -2,2%.

Нагадаємо, що завтра світ відзначатиме 50-річчя першого польоту людини в космос.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.