Спецпроект

Тільки 3% громадян знають, хто першим із українців побував у космосі

22% жителів України на запитання про ім'я першого українського космонавта назвали прізвище Каденюка, 7% - Гагаріна, 3% - Поповича, а 61% респондентів вагався з відповіддю. Зате 46% наших земляків вірять у існування розумних інопланетян.

Такі дані дослідження громадської думки "50-річчя першого польоту людини в космос і перспективи розвитку космонавтики: думка українців", проведеного соціологічною компанією Research & Branding Group 20-31 березня 2011 року.

У результаті дослідження було виявлено, що на сьогоднішній день більшість жителів України (90%) вказують, що представник СРСР першим побував у космосі, 5% вважають, що першим у космосі побував представник США, і не змогли відповісти 4,3% опитаних.

Респонденти також вважають, що ім'я першої людини, який побував у космосі - Юрій Гагарін - 91%, не змогли відповісти на це питання 8%. Політ Гагаріна є частиною спільної історії, вважає 91% респондентів.

В оцінці нинішньої ролі України серед космічних держав світу громадська думка розділилася порівну. Загалом згодні, що Україна входить до числа таких держав, 44% опитаних українців і не згодні 40,2%.

22% жителів України на запитання про ім'я першого українського космонавта назвали прізвище Каденюка, 7% - Гагаріна, 3% - Поповича і вагалися з відповіддю 61% респондентів.

"Історична Правда" нагадує, що першим українцем (і шостим землянином), який побував на орбіті нашої планети, є Павло Попович. Уродженець Київщини (з Узина) став четвертим радянським космонавтом у серпні 1962 року.

Каденюк у космосі: від старту до приземлення (ВІДЕО)

Леонід Каденюк - перший астронавт незалежної України. Він побував у космосі у складі екіпажу американського шатлу "Коламбія" в 1997 році.

Близько половини (48%) жителів України відзначили, що внесок України і українців у розвиток радянської космонавтики був загалом важливим. Що внесок українців середній, вважає 24% і незначний - 18%. Вагалися з відповіддю 12% респондентів.

Павло Попович, прізвище якого знає тільки 3% земляків

Дві третини українців (62%) відповіли, що не мають особистого бажання побувати в космосі. Підтвердили своє бажання побувати в космосі 30% респондентів від числа опитаних і не змогли відповісти 8%.

61% жителів України вважають, що на їхнє життя впливають процеси, що відбуваються в космічному просторі: спалахи на сонці, падіння метеоритів, фази місяця тощо. Чверть респондентів (25%) такого впливу на своє життя не відчувають і не змогли відповісти на поставлене питання 13% респондентів.

Вплив Сонця на історію: скільки часу лишилося в Януковича

Найбільш схильні вірити у вплив на своє життя космічних процесів респонденти у віці 50-54 роки, а найменше вірять респонденти, яким 18-29 років.

Більше половини жителів України (54%) вірять в існування інших форм життя в космосі, в існування розумних форм життя вірять 46% і майже половина (49%) вірить, що польоти в космос стануть розповсюдженою формою туризму, але при цьому така ж частина респондентів - 48% - не вірять, що в майбутньому люди будуть жити на інших планетах.

Значна частина респондентів (42%) вважають, що можливий контакт жителів землі з позаземними цивілізаціями. При цьому 16% опитаних вважають, що такий контакт можливий не раніше, ніж через 100 років.

Третина опитаних респондентів 31% вважає, що контакт з позаземними цивілізаціями неможливий і вони не існують. Не змогли відповісти на поставлене питання 26% респондентів.

Збір інформації проводився методом особистого інтерв'ю в 24-х областях України і АР Крим. Респонденти відбиралися за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за місцем проживання, статтю і віком. Опитано 2076 чоловік. Очікувана середня помилка вибірки складає + -2,2%.

Нагадаємо, що завтра світ відзначатиме 50-річчя першого польоту людини в космос.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.