Спецпроект

Тільки 3% громадян знають, хто першим із українців побував у космосі

22% жителів України на запитання про ім'я першого українського космонавта назвали прізвище Каденюка, 7% - Гагаріна, 3% - Поповича, а 61% респондентів вагався з відповіддю. Зате 46% наших земляків вірять у існування розумних інопланетян.

Такі дані дослідження громадської думки "50-річчя першого польоту людини в космос і перспективи розвитку космонавтики: думка українців", проведеного соціологічною компанією Research & Branding Group 20-31 березня 2011 року.

У результаті дослідження було виявлено, що на сьогоднішній день більшість жителів України (90%) вказують, що представник СРСР першим побував у космосі, 5% вважають, що першим у космосі побував представник США, і не змогли відповісти 4,3% опитаних.

Респонденти також вважають, що ім'я першої людини, який побував у космосі - Юрій Гагарін - 91%, не змогли відповісти на це питання 8%. Політ Гагаріна є частиною спільної історії, вважає 91% респондентів.

В оцінці нинішньої ролі України серед космічних держав світу громадська думка розділилася порівну. Загалом згодні, що Україна входить до числа таких держав, 44% опитаних українців і не згодні 40,2%.

22% жителів України на запитання про ім'я першого українського космонавта назвали прізвище Каденюка, 7% - Гагаріна, 3% - Поповича і вагалися з відповіддю 61% респондентів.

"Історична Правда" нагадує, що першим українцем (і шостим землянином), який побував на орбіті нашої планети, є Павло Попович. Уродженець Київщини (з Узина) став четвертим радянським космонавтом у серпні 1962 року.

Каденюк у космосі: від старту до приземлення (ВІДЕО)

Леонід Каденюк - перший астронавт незалежної України. Він побував у космосі у складі екіпажу американського шатлу "Коламбія" в 1997 році.

Близько половини (48%) жителів України відзначили, що внесок України і українців у розвиток радянської космонавтики був загалом важливим. Що внесок українців середній, вважає 24% і незначний - 18%. Вагалися з відповіддю 12% респондентів.

Павло Попович, прізвище якого знає тільки 3% земляків

Дві третини українців (62%) відповіли, що не мають особистого бажання побувати в космосі. Підтвердили своє бажання побувати в космосі 30% респондентів від числа опитаних і не змогли відповісти 8%.

61% жителів України вважають, що на їхнє життя впливають процеси, що відбуваються в космічному просторі: спалахи на сонці, падіння метеоритів, фази місяця тощо. Чверть респондентів (25%) такого впливу на своє життя не відчувають і не змогли відповісти на поставлене питання 13% респондентів.

Вплив Сонця на історію: скільки часу лишилося в Януковича

Найбільш схильні вірити у вплив на своє життя космічних процесів респонденти у віці 50-54 роки, а найменше вірять респонденти, яким 18-29 років.

Більше половини жителів України (54%) вірять в існування інших форм життя в космосі, в існування розумних форм життя вірять 46% і майже половина (49%) вірить, що польоти в космос стануть розповсюдженою формою туризму, але при цьому така ж частина респондентів - 48% - не вірять, що в майбутньому люди будуть жити на інших планетах.

Значна частина респондентів (42%) вважають, що можливий контакт жителів землі з позаземними цивілізаціями. При цьому 16% опитаних вважають, що такий контакт можливий не раніше, ніж через 100 років.

Третина опитаних респондентів 31% вважає, що контакт з позаземними цивілізаціями неможливий і вони не існують. Не змогли відповісти на поставлене питання 26% респондентів.

Збір інформації проводився методом особистого інтерв'ю в 24-х областях України і АР Крим. Респонденти відбиралися за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за місцем проживання, статтю і віком. Опитано 2076 чоловік. Очікувана середня помилка вибірки складає + -2,2%.

Нагадаємо, що завтра світ відзначатиме 50-річчя першого польоту людини в космос.

Три мільйони з обмовкою «понад»

Методика й практика підрахунку загиблих у Червоній армії має численні вади. За час німецько-радянської війни ця процедура неодноразово змінювалася. Обрахунок бойових утрат тривав упродовж майже всього повоєнного десятиліття… Тому остаточні цифри визначити практично неможливо

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».