Спецпроект

Янукович вшановує героя-космонавта, який сприяв зняттю його судимостей

Два міста - Луганськ і Єнакієве, рідне місто чинного президента, - борються за право увічнити пам'ять льотчика-космонавта Георгія Берегового.

Президент України Віктор Янукович 1 лютого по телефону обговорив з родиною льотчика-космонавта СРСР Георгія Берегового можливість створення в Єнакієвому військово-патріотичного ліцею, що носитиме ім'я космонавта.

Раніше в ЗМІ повідомлялося, що з ініціативою про відкриття Луганського кадетського корпусу імені Г.Т. Берегового на базі колишнього льотного училища виступив заступник голови Луганської облдержадміністрації Родіон Мірошник.

Син космонавта - Віктор Георгійович, в інтерв'ю сайту "ОстроВ" відзначив, що ніхто з Луганська не звертався до нього або комусь із родичів батька з проханням про присвоєння імені Г.Т. Берегового кадетського ліцею.

За його словами, не обговорювалася ця тема і в розмові з Президентом: "1 лютого у мене дійсно відбулася розмова з Президентом України В. Ф. Януковичем, але, окрім раніше озвученої в ЗМІ підтримки нашою родиною можливості створення військово-патріотичного ліцею імені Г.Т. Берегового на базі Єнакіївського аероклубу і Міжнародного політехнічного музею "Український техноленд" в Єнакієвому, не обговорювалося".

Нагадаємо, що 26 січня 2011 року Кабінет Міністрів України обговорював план заходів щодо відзначення Героя Радянського Союзу Георгія Берегового, причому глава уряду Микола Азаров переплутав ім'я космонавта, назвавши його Юрієм. 

Секрет президентської уваги до героя космосу полягає в тому, що восени 1978 року депутат Верховної Ради СРСР від Єнакієвого льотчик-космонавт Георгій Береговий звернувся до голови Донецького обласного суду (майбутнього голови Верховного Суду України) Віталія Бойка з проханням переглянути в порядку нагляду справу свого земляка Віктора Януковича.

У листі було вказано: "Суть прохання, із яким він звернувся до мене, полягає в тому, що він, будучи неповнолітнім – в одному випадку, а в іншому – досить ще молодою людиною, двічі був засуджений народним судом м.Єнакієвого в 1967 і 1970 роках.

Як видно з копій судових рішень і його пояснень, він в обох випадках був засуджений – у зв'язку з обмовою його дорослими злочинцями.

Янукович В.Ф. – молода людина з дуже важкою долею, рано залишившись без батьків, виховувався в дитячому будинку, закінчив навчання в технікумі, навчається в інституті, винятково позитивно характеризується, за нього клопоче колектив підприємства, і сам він прагне вступити до лав КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ. Наявність безпідставних, на мій погляд, судимостей, не дає можливості йому жити по совісті й планувати своє майбутнє.
"

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".