Спецпроект

Янукович вшановує героя-космонавта, який сприяв зняттю його судимостей

Два міста - Луганськ і Єнакієве, рідне місто чинного президента, - борються за право увічнити пам'ять льотчика-космонавта Георгія Берегового.

Президент України Віктор Янукович 1 лютого по телефону обговорив з родиною льотчика-космонавта СРСР Георгія Берегового можливість створення в Єнакієвому військово-патріотичного ліцею, що носитиме ім'я космонавта.

Раніше в ЗМІ повідомлялося, що з ініціативою про відкриття Луганського кадетського корпусу імені Г.Т. Берегового на базі колишнього льотного училища виступив заступник голови Луганської облдержадміністрації Родіон Мірошник.

Син космонавта - Віктор Георгійович, в інтерв'ю сайту "ОстроВ" відзначив, що ніхто з Луганська не звертався до нього або комусь із родичів батька з проханням про присвоєння імені Г.Т. Берегового кадетського ліцею.

За його словами, не обговорювалася ця тема і в розмові з Президентом: "1 лютого у мене дійсно відбулася розмова з Президентом України В. Ф. Януковичем, але, окрім раніше озвученої в ЗМІ підтримки нашою родиною можливості створення військово-патріотичного ліцею імені Г.Т. Берегового на базі Єнакіївського аероклубу і Міжнародного політехнічного музею "Український техноленд" в Єнакієвому, не обговорювалося".

Нагадаємо, що 26 січня 2011 року Кабінет Міністрів України обговорював план заходів щодо відзначення Героя Радянського Союзу Георгія Берегового, причому глава уряду Микола Азаров переплутав ім'я космонавта, назвавши його Юрієм

Секрет президентської уваги до героя космосу полягає в тому, що восени 1978 року депутат Верховної Ради СРСР від Єнакієвого льотчик-космонавт Георгій Береговий звернувся до голови Донецького обласного суду (майбутнього голови Верховного Суду України) Віталія Бойка з проханням переглянути в порядку нагляду справу свого земляка Віктора Януковича.

У листі було вказано: "Суть прохання, із яким він звернувся до мене, полягає в тому, що він, будучи неповнолітнім – в одному випадку, а в іншому – досить ще молодою людиною, двічі був засуджений народним судом м.Єнакієвого в 1967 і 1970 роках.

Як видно з копій судових рішень і його пояснень, він в обох випадках був засуджений – у зв'язку з обмовою його дорослими злочинцями.

Янукович В.Ф. – молода людина з дуже важкою долею, рано залишившись без батьків, виховувався в дитячому будинку, закінчив навчання в технікумі, навчається в інституті, винятково позитивно характеризується, за нього клопоче колектив підприємства, і сам він прагне вступити до лав КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ. Наявність безпідставних, на мій погляд, судимостей, не дає можливості йому жити по совісті й планувати своє майбутнє.
"

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.