Спецпроект

На Волині заборонили збирати гроші на пам'ятник Сталіну

У Луцьку суд заборонив встановлювати агітаційні намети для збору коштів на новий бюст Сталіну в Запоріжжі.

Про це УНІАН повідомили у відділі інформаційної роботи Луцької міської ради.

Як зазначено в повідомленні, 12 квітня Волинський окружний адміністративний суд ухвалив постанови, якими заборонив Луцькій міській молодіжній громадській організації ЛКСМУ "Відродження" та Всеукраїнській громадській організації "Антифашистський комітет України" (близька до Компартії України - ІП) встановлювати на Театральному майдані в Луцьку агітаційні пости зі збору добровільних внесків на пам'ятник Сталіну у Запоріжжі.

"Постанова підлягає негайному виконанню", - йдеться у документах.

Представники міської влади Луцька неодноразово повідомляли організаторам акції зі збору коштів, що їхній захід може викликати неоднозначну реакцію, а влада неодноразово отримувала скарги від лучан, які обурювалися проведенням акції, що призвела до порушення громадського порядку у місті.

Мер Запоріжжя: "Пам'ятник Сталіну - незаконний"

Оскільки намет таки був встановлений, міська рада направила лист голові Волинської філії "Антифашистського комітету України" Олександру Кононовичу з пропозицією припинити проведення вищезазначеної акції через порушення громадського порядку на Театральному майдані. 8 квітня акція була припинена, але громадська організація подала судовий позов до Луцької міської ради.

Проте 11 квітня на ім'я міського голови знову надійшло звернення від голови Луцької міської молодіжної громадської організації ЛКСМУ "Відродження" Михайла Кононовича про розміщення агітаційного посту на Театральному майдані міста з аналогічною метою.

Одразу після встановлення агітаційного намету організаторам було вручено лист міського голови з пропозицією припинити проведення акції як такої, що порушує громадський порядок, а також з огляду на неоднозначну реакцію на постать Сталіна. Комсомольці відмовилися.

Оскільки виконавчий комітет у такому випадку залишає за собою право звернутись до суду, мер Луцька подав дві позовні заяви про заборону проведення акцій.

Нагадаємо, що 12 квітня громадськість Луцька змусила збирачів коштів на відновлення погруддя Сталіну припинити агітаційну діяльність у центрі міста.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.