Спецпроект

На Волині заборонили збирати гроші на пам'ятник Сталіну

У Луцьку суд заборонив встановлювати агітаційні намети для збору коштів на новий бюст Сталіну в Запоріжжі.

Про це УНІАН повідомили у відділі інформаційної роботи Луцької міської ради.

Як зазначено в повідомленні, 12 квітня Волинський окружний адміністративний суд ухвалив постанови, якими заборонив Луцькій міській молодіжній громадській організації ЛКСМУ "Відродження" та Всеукраїнській громадській організації "Антифашистський комітет України" (близька до Компартії України - ІП) встановлювати на Театральному майдані в Луцьку агітаційні пости зі збору добровільних внесків на пам'ятник Сталіну у Запоріжжі.

"Постанова підлягає негайному виконанню", - йдеться у документах.

Представники міської влади Луцька неодноразово повідомляли організаторам акції зі збору коштів, що їхній захід може викликати неоднозначну реакцію, а влада неодноразово отримувала скарги від лучан, які обурювалися проведенням акції, що призвела до порушення громадського порядку у місті.

Мер Запоріжжя: "Пам'ятник Сталіну - незаконний"

Оскільки намет таки був встановлений, міська рада направила лист голові Волинської філії "Антифашистського комітету України" Олександру Кононовичу з пропозицією припинити проведення вищезазначеної акції через порушення громадського порядку на Театральному майдані. 8 квітня акція була припинена, але громадська організація подала судовий позов до Луцької міської ради.

Проте 11 квітня на ім'я міського голови знову надійшло звернення від голови Луцької міської молодіжної громадської організації ЛКСМУ "Відродження" Михайла Кононовича про розміщення агітаційного посту на Театральному майдані міста з аналогічною метою.

Одразу після встановлення агітаційного намету організаторам було вручено лист міського голови з пропозицією припинити проведення акції як такої, що порушує громадський порядок, а також з огляду на неоднозначну реакцію на постать Сталіна. Комсомольці відмовилися.

Оскільки виконавчий комітет у такому випадку залишає за собою право звернутись до суду, мер Луцька подав дві позовні заяви про заборону проведення акцій.

Нагадаємо, що 12 квітня громадськість Луцька змусила збирачів коштів на відновлення погруддя Сталіну припинити агітаційну діяльність у центрі міста.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.