Спецпроект

На Волині заборонили збирати гроші на пам'ятник Сталіну

У Луцьку суд заборонив встановлювати агітаційні намети для збору коштів на новий бюст Сталіну в Запоріжжі.

Про це УНІАН повідомили у відділі інформаційної роботи Луцької міської ради.

Як зазначено в повідомленні, 12 квітня Волинський окружний адміністративний суд ухвалив постанови, якими заборонив Луцькій міській молодіжній громадській організації ЛКСМУ "Відродження" та Всеукраїнській громадській організації "Антифашистський комітет України" (близька до Компартії України - ІП) встановлювати на Театральному майдані в Луцьку агітаційні пости зі збору добровільних внесків на пам'ятник Сталіну у Запоріжжі.

"Постанова підлягає негайному виконанню", - йдеться у документах.

Представники міської влади Луцька неодноразово повідомляли організаторам акції зі збору коштів, що їхній захід може викликати неоднозначну реакцію, а влада неодноразово отримувала скарги від лучан, які обурювалися проведенням акції, що призвела до порушення громадського порядку у місті.

Мер Запоріжжя: "Пам'ятник Сталіну - незаконний"

Оскільки намет таки був встановлений, міська рада направила лист голові Волинської філії "Антифашистського комітету України" Олександру Кононовичу з пропозицією припинити проведення вищезазначеної акції через порушення громадського порядку на Театральному майдані. 8 квітня акція була припинена, але громадська організація подала судовий позов до Луцької міської ради.

Проте 11 квітня на ім'я міського голови знову надійшло звернення від голови Луцької міської молодіжної громадської організації ЛКСМУ "Відродження" Михайла Кононовича про розміщення агітаційного посту на Театральному майдані міста з аналогічною метою.

Одразу після встановлення агітаційного намету організаторам було вручено лист міського голови з пропозицією припинити проведення акції як такої, що порушує громадський порядок, а також з огляду на неоднозначну реакцію на постать Сталіна. Комсомольці відмовилися.

Оскільки виконавчий комітет у такому випадку залишає за собою право звернутись до суду, мер Луцька подав дві позовні заяви про заборону проведення акцій.

Нагадаємо, що 12 квітня громадськість Луцька змусила збирачів коштів на відновлення погруддя Сталіну припинити агітаційну діяльність у центрі міста.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.