Спецпроект

На Волині заборонили збирати гроші на пам'ятник Сталіну

У Луцьку суд заборонив встановлювати агітаційні намети для збору коштів на новий бюст Сталіну в Запоріжжі.

Про це УНІАН повідомили у відділі інформаційної роботи Луцької міської ради.

Як зазначено в повідомленні, 12 квітня Волинський окружний адміністративний суд ухвалив постанови, якими заборонив Луцькій міській молодіжній громадській організації ЛКСМУ "Відродження" та Всеукраїнській громадській організації "Антифашистський комітет України" (близька до Компартії України - ІП) встановлювати на Театральному майдані в Луцьку агітаційні пости зі збору добровільних внесків на пам'ятник Сталіну у Запоріжжі.

"Постанова підлягає негайному виконанню", - йдеться у документах.

Представники міської влади Луцька неодноразово повідомляли організаторам акції зі збору коштів, що їхній захід може викликати неоднозначну реакцію, а влада неодноразово отримувала скарги від лучан, які обурювалися проведенням акції, що призвела до порушення громадського порядку у місті.

Мер Запоріжжя: "Пам'ятник Сталіну - незаконний"

Оскільки намет таки був встановлений, міська рада направила лист голові Волинської філії "Антифашистського комітету України" Олександру Кононовичу з пропозицією припинити проведення вищезазначеної акції через порушення громадського порядку на Театральному майдані. 8 квітня акція була припинена, але громадська організація подала судовий позов до Луцької міської ради.

Проте 11 квітня на ім'я міського голови знову надійшло звернення від голови Луцької міської молодіжної громадської організації ЛКСМУ "Відродження" Михайла Кононовича про розміщення агітаційного посту на Театральному майдані міста з аналогічною метою.

Одразу після встановлення агітаційного намету організаторам було вручено лист міського голови з пропозицією припинити проведення акції як такої, що порушує громадський порядок, а також з огляду на неоднозначну реакцію на постать Сталіна. Комсомольці відмовилися.

Оскільки виконавчий комітет у такому випадку залишає за собою право звернутись до суду, мер Луцька подав дві позовні заяви про заборону проведення акцій.

Нагадаємо, що 12 квітня громадськість Луцька змусила збирачів коштів на відновлення погруддя Сталіну припинити агітаційну діяльність у центрі міста.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.