Спецпроект

У Луцьку прогнали "антифашистів", які збирали гроші на Сталіна

Намет, у якому активісти організації "Антифашистський комітет України" збирали у центрі Луцька гроші на пам'ятник Сталіну, демонтували силою.

Про це повідомляє ЗІК.

Депутат Волинської облради Ігор Гузь ще минулого тижня закликав усіх небайдужих прийти сьогодні в центр Луцька, аби не допустити збору коштів на відновлення знищеного силумінового Сталіна біля обкому Компартії України в Запоріжжі.

Загалом на громадську акцію протесту зібралися понад сімдесят людей. Їм опонували біля десяти активістів "Антифашистського комітету".

"Антифашистський комітет" - організація, близька до КПУ

У мегафон Ігор Гузь закликав "сталіністів" добровільно забрати намет із центру міста. Ті, своєю чергою, висловили контропропозицію за посередництвом правоохоронців: пікетувальники відходять від намету, а збирачі коштів розбирають його.

Зрештою, приблизно о 12.05 натовп силою розібрав намет. Десятки правоохоронців оточили місце інциденту, і прихильники Сталіна почали пакувати намет під скандування "Геть комуну!", "Бидло!" та "Ганьба!".

Приблизно о 12.20 намет і так званих "антифашистів" завантажили у службову машину патрульної служби міліції. При цьому в автівку хтось поцілив яйцем.

Депутат облради Анатолій Вітів запевнив, що найближчої сесії Луцька міськрада прийме рішення про заборону радянських червоних прапорів на території обласного центру Волині.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.