Спецпроект

У Луцьку прогнали "антифашистів", які збирали гроші на Сталіна

Намет, у якому активісти організації "Антифашистський комітет України" збирали у центрі Луцька гроші на пам'ятник Сталіну, демонтували силою.

Про це повідомляє ЗІК.

Депутат Волинської облради Ігор Гузь ще минулого тижня закликав усіх небайдужих прийти сьогодні в центр Луцька, аби не допустити збору коштів на відновлення знищеного силумінового Сталіна біля обкому Компартії України в Запоріжжі.

Загалом на громадську акцію протесту зібралися понад сімдесят людей. Їм опонували біля десяти активістів "Антифашистського комітету".

"Антифашистський комітет" - організація, близька до КПУ

У мегафон Ігор Гузь закликав "сталіністів" добровільно забрати намет із центру міста. Ті, своєю чергою, висловили контропропозицію за посередництвом правоохоронців: пікетувальники відходять від намету, а збирачі коштів розбирають його.

Зрештою, приблизно о 12.05 натовп силою розібрав намет. Десятки правоохоронців оточили місце інциденту, і прихильники Сталіна почали пакувати намет під скандування "Геть комуну!", "Бидло!" та "Ганьба!".

Приблизно о 12.20 намет і так званих "антифашистів" завантажили у службову машину патрульної служби міліції. При цьому в автівку хтось поцілив яйцем.

Депутат облради Анатолій Вітів запевнив, що найближчої сесії Луцька міськрада прийме рішення про заборону радянських червоних прапорів на території обласного центру Волині.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.