Спецпроект

На пам'ятник-довгобуд Бандері потрібно ще 2,4 мільйона (ФОТО)

На завершення меморіалу Степанові Бандері необхідно 2,2-2,4 млн грн, заявив під час наради у Львівській обласній раді начальник управління капітального будівництва облради Ярослав Візняк.

Про це Zaxid.net повідомили у прес-службі Львівської обласної ради.

За словами Візняка, на обкладання чотирьох колон гранітними плитами необхідно, за попередніми підрахунками, 2,2-2,4 млн грн. В обласному бюджеті вже закладено 1,2 млн на виконання цих робіт, решту планується передбачити під час ухвалення програми соціально-економічного розвитку області на 2011 рік.

"А от щодо встановлення барельєфів є певні проблеми. Виявляється, на стадії розроблення проекту пам'ятника не було ескізів барельєфів, лише передбачено, що на них має бути відтворено події чотирьох періодів в історії української державності", - зазначив чиновник.

Як з'ясувалося, управління капітального будівництва (УКБ) Львівської обласної державної адміністрації передало пам'ятник на баланс УКБ Львівської обласної ради зі значними недоробками.

Зокрема, не докладено бруківку на площі біля пам'ятника, а товщина колон подекуди має відхилення на 11-14 см. При цьому підписано акти виконаних робіт із підрядником, який допустив ці порушення.

Частину пам'ятника - сам монумент Бандері - відкрили у 2007 році

"Позиція обласної ради в тім, що всі об'єкти необхідно завершувати впродовж одного бюджетного року, бо інакше - кошторис з року в рік зростатиме. Це стосується і пам'ятника Бандері. Необхідно не лише обкласти колони гранітом, а й встановити барельєфи, - зазначив заступник голови облради, "свободівець" Петро Колодій.

За словами члена оргкомітету із спорудження пам'ятника Ярослава Лемика, ще раніше було закуплено матеріал на виготовлення барельєфів, і він сподівається, що його можна використати. Вартість бронзи - приблизно 300 тисяч грн.

Голова Львівської облради Олег Панькевич доручив звернутися до голови Львівської ОДА, аби він дав вказівку управлінню капітального будівництва ЛОДА усунути недоліки при виконанні робіт довкола пам'ятника Бандері, аби з 1 травня можна було почати будівельні роботи.

Крупний план

Він вважає, що необхідно затвердити повний проект пам'ятника та його кошторис. Олег Панькевич також доручив скликати нараду за участі авторів проекту, аби з'ясувати ситуацію з барельєфами.

Нагадаємо, проект монумента затвердили у 2002 році. Переміг проект скульптора Миколи Посікіри і архітектора Михайла Федика. Будівництво розпочато наприкінці 2003 року. Офіційне відкриття пам'ятника відбулося 13 жовтня 2007 року напередодні свята Покрови Пресвятої Богородиці.

До 1 січня 2009 року, коли відзначалося 100-річчя з дня народження провідника ОУН, обіцяли завершити весь комплекс Стели української державності, який відображено у 30-метровій арці на чотирьох колонах.

Ансамбль на площі Кропивницького має виглядати так: попереду чотириметрова бронзова скульптура Степана Бандери, за нею - тризуб з рельєфами і тріумфальна арка на чотирьох опорах, кожна з яких символізуватиме певний час українській державності.

Проект усього монументу. Фото: parubiy.org

Перша опора - Княжа пора, друга - час козацтва, третя - період Української Народної республіки і Західноукраїнської Народної республіки, четверта - сучасна держава.

Загальна кошторисна вартість робіт із спорудження - понад 8,5 млн грн, самої скульптури - 400 тисяч грн.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.