Спецпроект

На пам'ятник-довгобуд Бандері потрібно ще 2,4 мільйона (ФОТО)

На завершення меморіалу Степанові Бандері необхідно 2,2-2,4 млн грн, заявив під час наради у Львівській обласній раді начальник управління капітального будівництва облради Ярослав Візняк.

Про це Zaxid.net повідомили у прес-службі Львівської обласної ради.

За словами Візняка, на обкладання чотирьох колон гранітними плитами необхідно, за попередніми підрахунками, 2,2-2,4 млн грн. В обласному бюджеті вже закладено 1,2 млн на виконання цих робіт, решту планується передбачити під час ухвалення програми соціально-економічного розвитку області на 2011 рік.

"А от щодо встановлення барельєфів є певні проблеми. Виявляється, на стадії розроблення проекту пам'ятника не було ескізів барельєфів, лише передбачено, що на них має бути відтворено події чотирьох періодів в історії української державності", - зазначив чиновник.

Як з'ясувалося, управління капітального будівництва (УКБ) Львівської обласної державної адміністрації передало пам'ятник на баланс УКБ Львівської обласної ради зі значними недоробками.

Зокрема, не докладено бруківку на площі біля пам'ятника, а товщина колон подекуди має відхилення на 11-14 см. При цьому підписано акти виконаних робіт із підрядником, який допустив ці порушення.

Частину пам'ятника - сам монумент Бандері - відкрили у 2007 році

"Позиція обласної ради в тім, що всі об'єкти необхідно завершувати впродовж одного бюджетного року, бо інакше - кошторис з року в рік зростатиме. Це стосується і пам'ятника Бандері. Необхідно не лише обкласти колони гранітом, а й встановити барельєфи, - зазначив заступник голови облради, "свободівець" Петро Колодій.

За словами члена оргкомітету із спорудження пам'ятника Ярослава Лемика, ще раніше було закуплено матеріал на виготовлення барельєфів, і він сподівається, що його можна використати. Вартість бронзи - приблизно 300 тисяч грн.

Голова Львівської облради Олег Панькевич доручив звернутися до голови Львівської ОДА, аби він дав вказівку управлінню капітального будівництва ЛОДА усунути недоліки при виконанні робіт довкола пам'ятника Бандері, аби з 1 травня можна було почати будівельні роботи.

Крупний план

Він вважає, що необхідно затвердити повний проект пам'ятника та його кошторис. Олег Панькевич також доручив скликати нараду за участі авторів проекту, аби з'ясувати ситуацію з барельєфами.

Нагадаємо, проект монумента затвердили у 2002 році. Переміг проект скульптора Миколи Посікіри і архітектора Михайла Федика. Будівництво розпочато наприкінці 2003 року. Офіційне відкриття пам'ятника відбулося 13 жовтня 2007 року напередодні свята Покрови Пресвятої Богородиці.

До 1 січня 2009 року, коли відзначалося 100-річчя з дня народження провідника ОУН, обіцяли завершити весь комплекс Стели української державності, який відображено у 30-метровій арці на чотирьох колонах.

Ансамбль на площі Кропивницького має виглядати так: попереду чотириметрова бронзова скульптура Степана Бандери, за нею - тризуб з рельєфами і тріумфальна арка на чотирьох опорах, кожна з яких символізуватиме певний час українській державності.

Проект усього монументу. Фото: parubiy.org

Перша опора - Княжа пора, друга - час козацтва, третя - період Української Народної республіки і Західноукраїнської Народної республіки, четверта - сучасна держава.

Загальна кошторисна вартість робіт із спорудження - понад 8,5 млн грн, самої скульптури - 400 тисяч грн.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.