Спецпроект

На пам'ятник-довгобуд Бандері потрібно ще 2,4 мільйона (ФОТО)

На завершення меморіалу Степанові Бандері необхідно 2,2-2,4 млн грн, заявив під час наради у Львівській обласній раді начальник управління капітального будівництва облради Ярослав Візняк.

Про це Zaxid.net повідомили у прес-службі Львівської обласної ради.

За словами Візняка, на обкладання чотирьох колон гранітними плитами необхідно, за попередніми підрахунками, 2,2-2,4 млн грн. В обласному бюджеті вже закладено 1,2 млн на виконання цих робіт, решту планується передбачити під час ухвалення програми соціально-економічного розвитку області на 2011 рік.

"А от щодо встановлення барельєфів є певні проблеми. Виявляється, на стадії розроблення проекту пам'ятника не було ескізів барельєфів, лише передбачено, що на них має бути відтворено події чотирьох періодів в історії української державності", - зазначив чиновник.

Як з'ясувалося, управління капітального будівництва (УКБ) Львівської обласної державної адміністрації передало пам'ятник на баланс УКБ Львівської обласної ради зі значними недоробками.

Зокрема, не докладено бруківку на площі біля пам'ятника, а товщина колон подекуди має відхилення на 11-14 см. При цьому підписано акти виконаних робіт із підрядником, який допустив ці порушення.

Частину пам'ятника - сам монумент Бандері - відкрили у 2007 році

"Позиція обласної ради в тім, що всі об'єкти необхідно завершувати впродовж одного бюджетного року, бо інакше - кошторис з року в рік зростатиме. Це стосується і пам'ятника Бандері. Необхідно не лише обкласти колони гранітом, а й встановити барельєфи, - зазначив заступник голови облради, "свободівець" Петро Колодій.

За словами члена оргкомітету із спорудження пам'ятника Ярослава Лемика, ще раніше було закуплено матеріал на виготовлення барельєфів, і він сподівається, що його можна використати. Вартість бронзи - приблизно 300 тисяч грн.

Голова Львівської облради Олег Панькевич доручив звернутися до голови Львівської ОДА, аби він дав вказівку управлінню капітального будівництва ЛОДА усунути недоліки при виконанні робіт довкола пам'ятника Бандері, аби з 1 травня можна було почати будівельні роботи.

Крупний план

Він вважає, що необхідно затвердити повний проект пам'ятника та його кошторис. Олег Панькевич також доручив скликати нараду за участі авторів проекту, аби з'ясувати ситуацію з барельєфами.

Нагадаємо, проект монумента затвердили у 2002 році. Переміг проект скульптора Миколи Посікіри і архітектора Михайла Федика. Будівництво розпочато наприкінці 2003 року. Офіційне відкриття пам'ятника відбулося 13 жовтня 2007 року напередодні свята Покрови Пресвятої Богородиці.

До 1 січня 2009 року, коли відзначалося 100-річчя з дня народження провідника ОУН, обіцяли завершити весь комплекс Стели української державності, який відображено у 30-метровій арці на чотирьох колонах.

Ансамбль на площі Кропивницького має виглядати так: попереду чотириметрова бронзова скульптура Степана Бандери, за нею - тризуб з рельєфами і тріумфальна арка на чотирьох опорах, кожна з яких символізуватиме певний час українській державності.

Проект усього монументу. Фото: parubiy.org

Перша опора - Княжа пора, друга - час козацтва, третя - період Української Народної республіки і Західноукраїнської Народної республіки, четверта - сучасна держава.

Загальна кошторисна вартість робіт із спорудження - понад 8,5 млн грн, самої скульптури - 400 тисяч грн.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.