Спецпроект

"Свобода" погрожує носіям червоних прапорів

Всеукраїнське об'єднання "Свобода" пообіцяло 9 травня у Львові зустріти "Русское единство" у компанії чемпіона світу з боксу.

Про це повідомив заступник голови фракції партії "Свобода" у Львівській міській раді Юрій Михальчишин.

"Особисто я буду прогулюватися вулицями Львова, можливо, у компанії колишнього чемпіона світу з боксу Андрія Котельника", - сказав він і додав, що також з ним будуть менш титуловані, але не менш підготовлені молоді люди.

На його думку, "Русское единство" - антиукраїнська й просталінська сила, який не може бути місця на українській землі. Він відмовився конкретно відповісти на запитання, що "підготовлені молоді люди" робитимуть з активістами "Русского единства".

"Їм адекватно вкажуть напрямок руху додому, не ігноруючи закони гостинності", - сказав він. З його слів, потім партія відзвітується про свої заходи на 9 травня.

Нагадаємо, що раніше "Русское единство" і партія "Родина" заявили про намір привезти у Львів 200 чоловік, щоб 9 травня пройти ходою головними вулицями Львова до Пагорба слави, несучи 15-метровий прапор СРСР. Міська влада Львова сподівається заборонити ці плани через суд.

"Червоний марш" у Львові - хто його організовує

Юрій Михальчишин - той самий депутат Львівської міської ради від ВО "Свобода", якому "набридло говорити про примирення, про "Схід і Захід разом", і під час скандалу з дегероїзацією Бандери він заговорив про "синьожопу банду" і "москалів - азіатських собак".

"Плакати вже набридло? Набридло бути толерастами? Набридло говорити про компроміс, про примирення, про "Схід і Захід разом"?", - сказав Михальчишин 13 січня біля пам'ятника Степану Бандері у Львові. - Наша бандерівська армія перейде Дніпро, перейде Донецьк, і викине ту синьожопу банду, яка сьогодні узурпувала владу, з України".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?