Спецпроект

"Свобода" погрожує носіям червоних прапорів

Всеукраїнське об'єднання "Свобода" пообіцяло 9 травня у Львові зустріти "Русское единство" у компанії чемпіона світу з боксу.

Про це повідомив заступник голови фракції партії "Свобода" у Львівській міській раді Юрій Михальчишин.

"Особисто я буду прогулюватися вулицями Львова, можливо, у компанії колишнього чемпіона світу з боксу Андрія Котельника", - сказав він і додав, що також з ним будуть менш титуловані, але не менш підготовлені молоді люди.

На його думку, "Русское единство" - антиукраїнська й просталінська сила, який не може бути місця на українській землі. Він відмовився конкретно відповісти на запитання, що "підготовлені молоді люди" робитимуть з активістами "Русского единства".

"Їм адекватно вкажуть напрямок руху додому, не ігноруючи закони гостинності", - сказав він. З його слів, потім партія відзвітується про свої заходи на 9 травня.

Нагадаємо, що раніше "Русское единство" і партія "Родина" заявили про намір привезти у Львів 200 чоловік, щоб 9 травня пройти ходою головними вулицями Львова до Пагорба слави, несучи 15-метровий прапор СРСР. Міська влада Львова сподівається заборонити ці плани через суд.

"Червоний марш" у Львові - хто його організовує

Юрій Михальчишин - той самий депутат Львівської міської ради від ВО "Свобода", якому "набридло говорити про примирення, про "Схід і Захід разом", і під час скандалу з дегероїзацією Бандери він заговорив про "синьожопу банду" і "москалів - азіатських собак".

"Плакати вже набридло? Набридло бути толерастами? Набридло говорити про компроміс, про примирення, про "Схід і Захід разом"?", - сказав Михальчишин 13 січня біля пам'ятника Степану Бандері у Львові. - Наша бандерівська армія перейде Дніпро, перейде Донецьк, і викине ту синьожопу банду, яка сьогодні узурпувала владу, з України".

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.