Спецпроект

На Полтавщині створять музей Вернадського

У Полтавськiй областi в смт. Шишаки до 150-рiччя академiка Володимира Вернадського на мiсцi його садиби планують побудувати першу чергу музейно-iсторичного комплексу, присвяченого вченому.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на заступника голови Полтавської облдержадмiнiстрацiї Валерiя Пархоменка.

За словами Пархоменка, ОДА має намiр укласти вiдповiдну угоду з засновниками Фонду В.Вернадського в Москвi. "Московський Фонд Вернадського може вкласти у розвиток комплексу 10 млн грн", - зазначив чиновник.

Вiн також додав, що на мiсцi, де ранiше розмiщувалася садиба В.Вернадського, залишився фундамент, на цьому мiсцi i мають намiр вiдбудувати садибу в стилi модерн. На другому етапi заплановано будiвництво музею народної архiтектури, а на третьому - створення iсторичного комплексу з базою вiдпочинку.

Володимир Iванович Вернадський (1963 - 1945 рр.) - видатний природодослiдник, мислитель i громадський дiяч, академiк, один iз засновникiв i перший президент Української Академiї наук.

Творець багатьох наукових шкiл, творець науки бiогеохiмiї.

У селi (Великi) Шишаки на Полтавщинi у Вернадських була садиба, куди вони майже щороку на лiто приїздили всiєю родиною. Дружина В.Вернадського, Наталя, походила з вiдомого на Полтавщинi роду Старицьких.

Два тижні тому у Шишаках невідомі знищили пам'ятник Леніну.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".