Спецпроект

Заарештовано одну з тих, хто оскверняв могилу Невідомого солдата

29 березня 2011 року заарештовано 32-річну жінку, яка брала участь у смаженні яєчні на Вічному вогні.

Про це повідомляє Gazeta.ua з посиланням на прес-службу "Братства".

Прокуратура Печерського району Києва звинувачує активістку "Братства" Ганну Сінькову за статтею "наруга над могилою", що карається строком від 3 до 5 років позбавлення волі.

Як відомо, справа порушена за участь Сінькової в акції зі смаженням яєчні на вічному вогні у "Парку вічної слави" в Києві 16 грудня минулого року.

Як стверджує прес-служба організації, співробітники карного розшуку увірвалися до квартири активістки, вилучили комп'ютер та всі особисті речі.

"Після допиту в Печерському райвідділі дівчину негайно доставили до ІТТ (ізолятора тимчасового тримання), аби не дати змоги батькам та адвокату зустрітися з арештованою та передати їй передачу", - зазначається в повідомленні.

"Наступні дні у райвідділі та прокуратурі Печерського району тривали багатогодинні допити за участю слідчого в справі Дмитра Цуркана та заступника прокурора району", - повідомляє прес-служба організації.

1 квітня Печерський суд Києва виніс рішення - на час слідства утримувати дівчину в Лук'янівському СІЗО.

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".