Спецпроект

Заарештовано одну з тих, хто оскверняв могилу Невідомого солдата

29 березня 2011 року заарештовано 32-річну жінку, яка брала участь у смаженні яєчні на Вічному вогні.

Про це повідомляє Gazeta.ua з посиланням на прес-службу "Братства".

Прокуратура Печерського району Києва звинувачує активістку "Братства" Ганну Сінькову за статтею "наруга над могилою", що карається строком від 3 до 5 років позбавлення волі.

Як відомо, справа порушена за участь Сінькової в акції зі смаженням яєчні на вічному вогні у "Парку вічної слави" в Києві 16 грудня минулого року.

Як стверджує прес-служба організації, співробітники карного розшуку увірвалися до квартири активістки, вилучили комп'ютер та всі особисті речі.

"Після допиту в Печерському райвідділі дівчину негайно доставили до ІТТ (ізолятора тимчасового тримання), аби не дати змоги батькам та адвокату зустрітися з арештованою та передати їй передачу", - зазначається в повідомленні.

"Наступні дні у райвідділі та прокуратурі Печерського району тривали багатогодинні допити за участю слідчого в справі Дмитра Цуркана та заступника прокурора району", - повідомляє прес-служба організації.

1 квітня Печерський суд Києва виніс рішення - на час слідства утримувати дівчину в Лук'янівському СІЗО.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.