Спецпроект

Грицак: у 1932-33 рр. було два Голоди - український і всерадянський

Є потреба говорити не про один, а про два Голоди у 1932-33 рр. Один - всерадянський, а другий - специфічно український, який почався після літа 1932-го, коли Сталін вирішив покарати Україну особливо.

Якби не цей другий голод, то кількість жертв в Україні, можливо, обмежилися б декількома сотнями тисяч. Рішення ж Сталіна коштувало українцям декількох мільйонів додаткових смертей.

Таку думку висловив професор Українського католицького університету, історик Ярослав Грицак у Колумбійському університеті на конференції, присвяченій обговоренню книжки Тімоті Снайдера "Криваві землі".

Інтерв'ю Снайдера про "Криваві землі"

Грицак наголосив, що особливе переплетіння географії, демографії і геополітики різко відрізняло Східну Європу від Заходу Європи, і перетворило цей великий історичний регіон у "землю на крові".

За словами історика, книжку Тімоті Снайдера "Bloodlands" багато хто вважає найбільшою подією минулого 2010 року.

"Жодна інша книжка з історії Східної Європи не викликала такого зацікавлення в англомовному світі та не спричинила таких жвавих дискусій (рецензії на неї з'явилися майже у всіх великих газетах та журналах). Причина такого інтересу - книжка перевертає наші уявлення, якою була перша половина ХХ століття", - сказав Грицак.

Основна теза книжки - головні події першої половини ХХст. розвивалися на території, котру Снайдер називає "кривавими землями" - між Берліном і Москвою. Населення цих земель (білоруси, євреї, поляки, українці та ін.) заплатили найтяжчу ціну - 14 млн людей, які загинули насильницькою смертю між 1932 та 1945 рр.

Найближчим часом одне з київських видавництв має видати україномовний переклад книжки Тімоті Снайдера.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.