Спецпроект

Грицак: у 1932-33 рр. було два Голоди - український і всерадянський

Є потреба говорити не про один, а про два Голоди у 1932-33 рр. Один - всерадянський, а другий - специфічно український, який почався після літа 1932-го, коли Сталін вирішив покарати Україну особливо.

Якби не цей другий голод, то кількість жертв в Україні, можливо, обмежилися б декількома сотнями тисяч. Рішення ж Сталіна коштувало українцям декількох мільйонів додаткових смертей.

Таку думку висловив професор Українського католицького університету, історик Ярослав Грицак у Колумбійському університеті на конференції, присвяченій обговоренню книжки Тімоті Снайдера "Криваві землі".

Інтерв'ю Снайдера про "Криваві землі"

Грицак наголосив, що особливе переплетіння географії, демографії і геополітики різко відрізняло Східну Європу від Заходу Європи, і перетворило цей великий історичний регіон у "землю на крові".

За словами історика, книжку Тімоті Снайдера "Bloodlands" багато хто вважає найбільшою подією минулого 2010 року.

"Жодна інша книжка з історії Східної Європи не викликала такого зацікавлення в англомовному світі та не спричинила таких жвавих дискусій (рецензії на неї з'явилися майже у всіх великих газетах та журналах). Причина такого інтересу - книжка перевертає наші уявлення, якою була перша половина ХХ століття", - сказав Грицак.

Основна теза книжки - головні події першої половини ХХст. розвивалися на території, котру Снайдер називає "кривавими землями" - між Берліном і Москвою. Населення цих земель (білоруси, євреї, поляки, українці та ін.) заплатили найтяжчу ціну - 14 млн людей, які загинули насильницькою смертю між 1932 та 1945 рр.

Найближчим часом одне з київських видавництв має видати україномовний переклад книжки Тімоті Снайдера.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".