Спецпроект

До Дня Перемоги на Рівненщині впорядкували поховання УПА

З 7 по 9 травня, в рамках акції Спілки yкраїнської молоді в Україні "Проща до героїв" на Рівненщині впорядковували поховання воїнів УПА.

Про це повідомляють організатори акції.

Краєзнавець та громадський діяч з м. Дубровиці Олександр Задорожний, уклав перелік місць боїв та спочинку упівців, які потребують впорядкування.

Протягом трьох днів гості з Києва та рівненчани відвідували місця бойової слави повстанців, відновлювали та прибирали військові поховання, записували на відео спогади учасників та свідків визвольної боротьби.

 Встановлення гранітної плити на місці поховання воїнів УПА

"Цими днями в усьому світі вшановують пам'ять жертв війни, що мала місце між двома тоталітарними державами. Натомість в Україні на офіційному рівні відзначають перемогу одного агресора над іншим. Своєю акцією ми хочемо звернути увагу суспільства на той факт, що в Другій світовій війні українці виступали окремою воюючою стороною", - зазначив учасник акції Максим Кобєлєв.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.