На Рівненщині проклали туристичні маршрути до давніх городищ

П’ять туристичних маршрутів до давньоруських городищ, розташованих у басейні річки Горинь, проклали у Рівненській області.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила менеджерка з комунікацій проєкту "Міста Погориння" Вікторія Власюк.

 

"Презентували два з п'яти туристичних маршрутів, які проклали до давніх городищ нашого краю. Передусім, це велосипедно-піший маршрут протяжністю у 80 км. Мандрівники зможуть побачити не тільки чудові осінні краєвиди, але чимало водойм, річок, побувають в ентомологічному заказнику, піднімуться на гору Топір, відвідають колишнє чеське депо у селі Дібрівка та побачать залишки чеського пивоварного заводу", – розповіла Власюк.

За її словами, другий маршрут, презентований туристичній спільноті має довжину 96 км та об'єднує сім давніх городищ. Це – найдовший маршрут, який включає найбільшу кількість городищ та цікавих локацій.

Під час мандрівки, окрім місць поселень часів Давньої Русі, туристи зможуть відвідати архаїчний вітряк у селі Красносілля та водяний млин ХІХ ст., садибу Ленкевичів-Валевських, один з найстаріших парків України XVIII ст. у Гощі. Також на маршруті – руїни каплиці-костелу Задемських, вікові дерева, заказник "Агатівка".


Довідково. Проєкт "Міста Погориння" реалізується на Рівненщині в межах партнерської програми "Культура. Туризм. Регіони" Українського культурного фонду.

Десять століть тому у басейні річки Горинь була потужна мережа поселень-городищ, у кожному з яких вирувало життя, люди створювали сім'ї, торгували, майстрували човни.

"Погоринські міста" – саме так неодноразово згадуються в літописах величезні простори уздовж берегів річки Горинь як окреме територіальне утворення доби Давньої Русі.

Нині про історію колишніх городищ свідчать лише цінні археологічні знахідки, свідчення у літописах та високі пагорби, порослі лісом, що привертають увагу не тільки істориків, археологів, але й туристів.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".