Спецпроект

Партія регіонів не хоче відміняти скандальний закон про червоний прапор

Фракція Партія регіонів не підтримуватиме постанову щодо скасування закону про підняття червоного прапора в День перемоги.

Про це сказав лідер фракції Олександр Єфремов на брифінгу у понеділок, відповідаючи на запитання журналістів.

"Якщо коротко, то ні", - сказав він.

Єфремов наголосив, що Прапор перемоги "немає нічого спільного з тими інсинуаціями, які сьогодні впроваджуються під цим прапором".

"Нам треба з повагою ставитися до пам'яті наших людей. І якщо ми не будемо цього робити, на нас очікує сумне майбутнє. Якщо хтось бажає переробити нашу історію під когось, то ми в цьому брати участі не будемо", - сказав лідер фракції "регіоналів".

Раніше в понеділок лідер фракції НУНС висловив пропозицію консенсусним рішенням народних депутатів скасувати закон про червоний прапор, який став причиною конфліктів у західних областях України 9 травня цього року.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.