Спецпроект

Спогади однієї з небагатьох, хто врятувався з Янівського ґето

Вийшли друком дитячі спогади про порятунок єврейської дівчинки з ґето у Львові.

Документальна оповідь "Очима дванадцятирічної дівчинки" врятованої з Янівського ґето Яніни Гешелес вийшла в перекладі українською, повідомляє прес-служба Центру юдаїки НаУКМА.

Цінність спогадам надає те, що вони були написані одразу ж після того, як дівчинка опинилась на волі, з "фотографічною точністю дитячої пам'яті", пише у передмові професор Ярослав Грицак.   

Розповідь Яніни - це не тільки її особиста історія, це також портрети діячів єврейської громади та членів польської таємної організації "Жеґота", що організовувала рятування в'язнів ґето.

Читачеві пропонується подорож в історію довоєнного Львова - міста українців, поляків, євреїв та їхніх взаємовідносин, осмислення трагедій Голокосту та Другої світової війни науковцем ХХІ століття.

Людяність у безодні пекла. Поведінка місцевого населення Галичини в роки "остаточного розв'язання єврейського питання"

Після тексту спогадів вміщено сучасний текст Яніни Гешелес, громадянки Ізраїлю - "Епілог: повернення до Львова". Вона розповідає про своє подальше життя, а також про відчуття, які охоплюють її в очікуванні повернення до міста свого дитинства.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.