Спецпроект

Через Євро-2012 стан Косого капоніру погіршився (оновлено о 14:00)

Комісія КМДА з розгляду питань, пов'язаних із проведенням НСК "Олімпійський" робіт на території пам'ятки-музею "Київська фортеця", вважає за необхідне звернутися до органів прокуратури у зв'язку з руйнуванням об'єктів Фортеці.

Як повідомив УНІАН голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, сьогодні на своєму засіданні комісія КМДА встановила, що зараз почалось "змикання" Косого капоніру, яке пов'язано з тими земляними роботами, які ведуться поруч.

"Було виявлено, що будівництво зони гостинності до Євро-2012 зараз ведеться на території музею "Київська фортеця", а не поруч, як про це говорили представники уряду. Було прийнято рішення звернутися до голови КМДА Олександра Попова, щоб він подав у прокуратуру дозвільну документацію на будівництво всього того, що пов'язано із Зоною гостинності", - сказав депутат.

За його інформацією, на сьогодні будівельні роботи продовжуються. "Забудовник відмовився і сказав, що не буде призупиняти роботи, незважаючи на прохання комісії".

Офіційно була підтверджена інформація про те, що від 1 до 2 га території Національного музею "Київська фортеця" потрапила в пляму забудови НСК "Олімпійський". Також, підтверджено, що в останні дні стан Косого капоніра (частини Київської фортеці) погіршився.

"Зафіксовано намокання стін капоніра, що може бути наслідком зміни руху підземних вод, через що почалися земельні роботи в кількох метрах від капоніру", - розповів Бригинець.

Тому комісія доручила Головному управлінню МНС України в м. Києві провести експертизу споруди і зробити висновки щодо намокання стін історичного пам'ятника, а також загального стану об'єкта.

Нагадаємо, що комісію щодо проблем "Київської фортеці" було створено 12 травня за розпорядженням голови КМДА Попова після того, як 28 квітня почалися будівельні роботи на території Фортеці, що призвели до знищення ряду історичних споруд.

16 травня комісія з розслідування законності проведення робіт на території музею звернулася до представників НСК "Олімпійський" з вимогою припинити будь-які будівельно-монтажні роботи до з'ясування обставин та отримання висновків комісії.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі. 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.