Спецпроект

Через Євро-2012 стан Косого капоніру погіршився (оновлено о 14:00)

Комісія КМДА з розгляду питань, пов'язаних із проведенням НСК "Олімпійський" робіт на території пам'ятки-музею "Київська фортеця", вважає за необхідне звернутися до органів прокуратури у зв'язку з руйнуванням об'єктів Фортеці.

Як повідомив УНІАН голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, сьогодні на своєму засіданні комісія КМДА встановила, що зараз почалось "змикання" Косого капоніру, яке пов'язано з тими земляними роботами, які ведуться поруч.

"Було виявлено, що будівництво зони гостинності до Євро-2012 зараз ведеться на території музею "Київська фортеця", а не поруч, як про це говорили представники уряду. Було прийнято рішення звернутися до голови КМДА Олександра Попова, щоб він подав у прокуратуру дозвільну документацію на будівництво всього того, що пов'язано із Зоною гостинності", - сказав депутат.

За його інформацією, на сьогодні будівельні роботи продовжуються. "Забудовник відмовився і сказав, що не буде призупиняти роботи, незважаючи на прохання комісії".

Офіційно була підтверджена інформація про те, що від 1 до 2 га території Національного музею "Київська фортеця" потрапила в пляму забудови НСК "Олімпійський". Також, підтверджено, що в останні дні стан Косого капоніра (частини Київської фортеці) погіршився.

"Зафіксовано намокання стін капоніра, що може бути наслідком зміни руху підземних вод, через що почалися земельні роботи в кількох метрах від капоніру", - розповів Бригинець.

Тому комісія доручила Головному управлінню МНС України в м. Києві провести експертизу споруди і зробити висновки щодо намокання стін історичного пам'ятника, а також загального стану об'єкта.

Нагадаємо, що комісію щодо проблем "Київської фортеці" було створено 12 травня за розпорядженням голови КМДА Попова після того, як 28 квітня почалися будівельні роботи на території Фортеці, що призвели до знищення ряду історичних споруд.

16 травня комісія з розслідування законності проведення робіт на території музею звернулася до представників НСК "Олімпійський" з вимогою припинити будь-які будівельно-монтажні роботи до з'ясування обставин та отримання висновків комісії.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі. 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.