Спецпроект

Через Євро-2012 стан Косого капоніру погіршився (оновлено о 14:00)

Комісія КМДА з розгляду питань, пов'язаних із проведенням НСК "Олімпійський" робіт на території пам'ятки-музею "Київська фортеця", вважає за необхідне звернутися до органів прокуратури у зв'язку з руйнуванням об'єктів Фортеці.

Як повідомив УНІАН голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, сьогодні на своєму засіданні комісія КМДА встановила, що зараз почалось "змикання" Косого капоніру, яке пов'язано з тими земляними роботами, які ведуться поруч.

"Було виявлено, що будівництво зони гостинності до Євро-2012 зараз ведеться на території музею "Київська фортеця", а не поруч, як про це говорили представники уряду. Було прийнято рішення звернутися до голови КМДА Олександра Попова, щоб він подав у прокуратуру дозвільну документацію на будівництво всього того, що пов'язано із Зоною гостинності", - сказав депутат.

За його інформацією, на сьогодні будівельні роботи продовжуються. "Забудовник відмовився і сказав, що не буде призупиняти роботи, незважаючи на прохання комісії".

Офіційно була підтверджена інформація про те, що від 1 до 2 га території Національного музею "Київська фортеця" потрапила в пляму забудови НСК "Олімпійський". Також, підтверджено, що в останні дні стан Косого капоніра (частини Київської фортеці) погіршився.

"Зафіксовано намокання стін капоніра, що може бути наслідком зміни руху підземних вод, через що почалися земельні роботи в кількох метрах від капоніру", - розповів Бригинець.

Тому комісія доручила Головному управлінню МНС України в м. Києві провести експертизу споруди і зробити висновки щодо намокання стін історичного пам'ятника, а також загального стану об'єкта.

Нагадаємо, що комісію щодо проблем "Київської фортеці" було створено 12 травня за розпорядженням голови КМДА Попова після того, як 28 квітня почалися будівельні роботи на території Фортеці, що призвели до знищення ряду історичних споруд.

16 травня комісія з розслідування законності проведення робіт на території музею звернулася до представників НСК "Олімпійський" з вимогою припинити будь-які будівельно-монтажні роботи до з'ясування обставин та отримання висновків комісії.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі. 

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.