Спецпроект

ПРОКУРАТУРА ЗАБОРОНИЛА ЗАБОРОНЯТИ РАДЯНСЬКУ СИМВОЛІКУ

Прокуратура Львівської області опротестувала рішення Львівської міськради про заборону використовувати під час відзначення Дня перемоги радянську та нацистську символіки.

Про це повідомляє ZAXID.NET з посиланням на юридичне управління Львівської міськради.

"На думку прокуратури, ухвала суперечить закону "Про увічнення перемоги у Великій вітчизняній війні 1941-1945 років". Прокуратура зобов'язала провести ухвалу міськради у відповідність до цього закону", - зазначила начальник юридичного управління Гелена Пайонкевич.

"Будемо розглядати це питання спільно з комісією депутатської діяльності та законності на наступному пленарному засіданні сесії Львівської міськради", - сказала вона.

Як відомо, депутати Львівської міськради заборонили використовувати під час відзначення Дня перемоги радянську та нацистську символіку. У документі зазначено, що у Львові заборонено використовувати символіку СРСР, нацизму та комуністичну символіку.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.