Спецпроект

У ЛЬВОВІ ЗАБОРОНИЛИ І СВАСТИКУ - депутат міськради

Депутати Львівської міської ради під час сесії 21 квітня прийняли ухвалу, якою заборонили використовувати під час відзначення Дня перемоги не тільки радянську, а й нацистську символіку.

У документі зазначено, що у Львові заборонено використовувати символіку СРСР, нацизму та комуністичну символіку.

Цю інформацію Zaxid.net підтвердив депутат Львівської міської ради від "Пори" Андрій Білоус, який учора на сесії озвучив відповідну пропозицію.

За словами Білоуса, комісія з питань законності ініціювала вчора ухвалу про заборону використанні комуністичної символіки на території Львова.

"Коли це питання розглядалося, я вніс пропозицію доповнити його і заборонити використання тоталітарної символіки: і комуністичної, і нацистської, - розповів депутат. - Частина депутатів це зауваження сприйняла, частина не сприйняла. Але коли міський голова ставив питання на голосування, він поставив його "з висловленими зауваженнями". Було ще одне зауваження технічне, але міський голова не уточняв, він сформулював у множині "зауваження". Я це сприймаю як те, що всі висловлені зауваження були підтримані одночасно цією ухвалою".

Відповідно, з його слів, зараз ухвала мала б включати заборону і комуністичної, і нацистської символіки.

"Є редакційна комісія, яка мала б це сформулювати", - додав Білоус.

Як зазначають у прес-службі Львівської міської ради, мета прийнятої ухвали - можливість запобігти розповсюдженню символіки неіснуючих тоталітарних держав.

Контроль за виконання цього рішення покладено на керівництво міліції та голову комісії законності Львівської міської ради.

Нагадаємо, що 21 квітня Верховна Рада України ухвалила закон, який передбачає вивішення копій червоного з серпом і молотом прапора Перемоги над адміністративними будівлями в День Перемоги 9 травня.

Зовнішній вигляд копій Прапора Перемоги має відповідати вигляду штурмового прапору 150-ої ордена Кутузова II ступеня Ідрицької стрілецької дивізії.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".