Спецпроект

У ЛЬВОВІ ЗАБОРОНИЛИ І СВАСТИКУ - депутат міськради

Депутати Львівської міської ради під час сесії 21 квітня прийняли ухвалу, якою заборонили використовувати під час відзначення Дня перемоги не тільки радянську, а й нацистську символіку.

У документі зазначено, що у Львові заборонено використовувати символіку СРСР, нацизму та комуністичну символіку.

Цю інформацію Zaxid.net підтвердив депутат Львівської міської ради від "Пори" Андрій Білоус, який учора на сесії озвучив відповідну пропозицію.

За словами Білоуса, комісія з питань законності ініціювала вчора ухвалу про заборону використанні комуністичної символіки на території Львова.

"Коли це питання розглядалося, я вніс пропозицію доповнити його і заборонити використання тоталітарної символіки: і комуністичної, і нацистської, - розповів депутат. - Частина депутатів це зауваження сприйняла, частина не сприйняла. Але коли міський голова ставив питання на голосування, він поставив його "з висловленими зауваженнями". Було ще одне зауваження технічне, але міський голова не уточняв, він сформулював у множині "зауваження". Я це сприймаю як те, що всі висловлені зауваження були підтримані одночасно цією ухвалою".

Відповідно, з його слів, зараз ухвала мала б включати заборону і комуністичної, і нацистської символіки.

"Є редакційна комісія, яка мала б це сформулювати", - додав Білоус.

Як зазначають у прес-службі Львівської міської ради, мета прийнятої ухвали - можливість запобігти розповсюдженню символіки неіснуючих тоталітарних держав.

Контроль за виконання цього рішення покладено на керівництво міліції та голову комісії законності Львівської міської ради.

Нагадаємо, що 21 квітня Верховна Рада України ухвалила закон, який передбачає вивішення копій червоного з серпом і молотом прапора Перемоги над адміністративними будівлями в День Перемоги 9 травня.

Зовнішній вигляд копій Прапора Перемоги має відповідати вигляду штурмового прапору 150-ої ордена Кутузова II ступеня Ідрицької стрілецької дивізії.

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"