Спецпроект

Польський Сейм переніс засудження ОУН і УПА

Сейм Республіки не приступив до призначеного на сьогодні розгляду ухвали "Про встановлення Дня пам'яті мучеництва кресов'яків", в якій засуджується "злочин з ознаками геноциду так званої УПА".

Про це повідомляє офіційний сайт Сейму (нижньої палати польського парламенту).

З порядку денного засідання Сейму зник розгляд ухвали "Про встановлення Дня пам'яті мучеництва кресов'яків", призначений на сьогодні. У списку прийнятих ухвал згадки про це питання теж нема, тим часом як сьогоднішнє засідання палати вже завершилося.

У тексті проекту ухвали наголошується: "Сейм РП віддає шану жертвам злочину з ознаками геноциду, вчиненого Українською Повстанською Армією щодо польського населення Східних Кресів ("східна окраїна" - офіційна польська назва територій сучасних України, Литви і Польщі, які в першій половині ХХ сторіччя входили у склад Польщі - ІП) і встановлює день 11 липня Днем пам'яті мучеництва ксесов'яків".

У пояснювальній записці до проекту ухвали йдеться про те, "що злочин з ознаками геноциду проти 200 тисяч мешканців Волині і Східної Малопольщі (Галичини - ІП) вчинили Організація Українських націоналістів і так звана Українська Повстанська армія".

"Цей третій злочин проти польського народу - поруч із радянським і німецьким геноцидом - досі не залишився покараним або засудженим, - стверджують автори пояснювальної записки. - Натомість за океаном, в Україні і навіть у Польщі поставлені вже сотні пам'ятників, котрі прославляють злочинців-терористів. І це діється в часи, коли цивілізований світ бореться з тероризмом".

Проект мав представляти голова Сейму Ґжеґож Схетина (урядова партія "Громадянська платформа").

Нагадаємо, що сьогодні президент України Янукович прибув у Польщу з робочим візитом, пов'язаним з участю голови держави у XVII саміті країн Центральної Європи.

У квітні 2011 року міністр закордонних справ Костянтин Грищенко під час виступу у ВР заявив, що Україна "повинна відстежувати і реагувати на будь-які антиукраїнські заяви і дії у Польщі у зв’язку з підготовкою до річниці Волинської трагедії".

Влітку 2010 року у Польщі вийшла книга колишнього партизана польської Армії Крайової, де він описує масові убивства українців за національною ознакою, здійснені бойовиками АК в 1940-х роках.

P.S. Тим часом на сайті "Наші креси" з'явилася інформація, що голосування за ухвалу було перенесене на 10 червня 2011 року - у зв'язку з візитом до Польщі президента Януковича. Однак на сайті Сейму у порядку денному цієї ухвали немає.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін