Спецпроект

Під час візиту Януковича польський Сейм засуджуватиме ОУН і УПА

Завтра, 27 травня Сейм Республіки Польща голосуватиме за ухвалу "Про встановлення Дня пам'яті мучеництва кресов'яків", в якій засуджується "злочин з ознаками геноциду так званої УПА".

Про це повідомляє офіційний сайт Сейму (нижньої палати польського парламенту).

У тексті проекту ухвали наголошується: "Сейм РП віддає шану жертвам злочину з ознаками геноциду, вчиненого Українською Повстанською Армією щодо польського населення Східних Кресів ("східна окраїна" - офіційна польська назва територій сучасних України, Литви і Польщі, які в першій половині ХХ сторіччя входили у склад Польщі - ІП) і встановлює день 11 липня Днем пам'яті мучеництва ксесов'яків".

У пояснювальній записці до проекту ухвали йдеться про те, "що злочин з ознаками геноциду проти 200 тисяч мешканців Волині і Східної Малопольщі (Галичини - ІП) вчинили Організація Українських націоналістів і так звана Українська Повстанська армія".

"Цей третій злочин проти польського народу - поруч із радянським і німецьким геноцидом - досі не залишився покараним або засудженим, - стверджують автори пояснювальної записки. - Натомість за океаном, в Україні і навіть у Польщі поставлені вже сотні пам'ятників, котрі прославляють злочинців-терористів. І це діється в часи, коли цивілізований світ бореться з тероризмом".

Проект представляє голова Сейму Ґжеґож Cхетина (урядова партія "Громадянська платформа").

Нагадаємо, що на 27 травня призначено візит президента України Віктора Януковича до Варшави.

У квітні 2011 року міністр закордонних справ Костянтин Грищенко під час виступу у ВР заявив, що Україна "повинна відстежувати і реагувати на будь-які антиукраїнські заяви і дії у Польщі у зв’язку з підготовкою до річниці Волинської трагедії".

Влітку 2010 року у Польщі вийшла книга колишнього партизана польської Армії Крайової, де він описує масові убивства українців за національною ознакою, здійснені бойовиками АК.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін