Спецпроект

Анонс: виставка фотопортретів бійців Другої світової

4 травня 2011 року в музеї Великої вітчизняної війни в Києві відбудеться відкриття фотовиставки "66. Живі легенди", присвяченої 66-й річниці перемоги над нацистами.

На виставці представлено 84 портрети ветеранів Великої Вітчизняної війни: чоловіки і жінки, піхотинці, артилеристи, танкісти, льотчики, моряки, партизани і підпільники, представники різних військових спеціальностей.

Одні починали воювати в 1941 р. і їм пощастило дійти до Перемоги у травні 1945 р., інші потрапили на фронт пізніше. За плечима цих людей - важкі втрати рідних, близьких і бойових товаришів,  біль поранень, напруга кривавих  боїв,  повоєнна відбудова зруйнованої країни, а ще - довгий і непростий життєвий шлях.

Автор проекту Андрій Саримсаков розповідає, що на ідею створення фотовиставки його наштовхнули доля і розповіді діда-фронтовика, учасника війни з першого до останнього її дня.

Головна мета виставки - активізувати історичну пам'ять суспільства про Велику Вітчизняну війну, привернути його увагу до проблем ветеранів і сприяти вихованню шанобливого ставлення до них. Адже пам'ять - це феномен, який полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду і його ретрансляції у майбутнє.

Як зазначила Любов Легасова, заступник генерального директора Меморіалу з наукової роботи: "Цього року Меморіалу виповнюється 30 років. За час роботи музею його експозиції відвідало 26 млн. осіб. Оригінальність та реліквійність фондової колекції привертає увагу до історії Другої світової війни відвідувачів з усіх куточків світу. І у ці святкові весняні дні з матеріалами виставки ознайомляться тисячі наших гостей. Враховуючи велику кількість молоді, яка відвідує Меморіальний комплекс, ми впевнені, що пам'ять про звитягу і жертовність наших співвітчизників вони збережуть у своїх серцях".

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.