Спецпроект

Анонс: виставка фотопортретів бійців Другої світової

4 травня 2011 року в музеї Великої вітчизняної війни в Києві відбудеться відкриття фотовиставки "66. Живі легенди", присвяченої 66-й річниці перемоги над нацистами.

На виставці представлено 84 портрети ветеранів Великої Вітчизняної війни: чоловіки і жінки, піхотинці, артилеристи, танкісти, льотчики, моряки, партизани і підпільники, представники різних військових спеціальностей.

Одні починали воювати в 1941 р. і їм пощастило дійти до Перемоги у травні 1945 р., інші потрапили на фронт пізніше. За плечима цих людей - важкі втрати рідних, близьких і бойових товаришів,  біль поранень, напруга кривавих  боїв,  повоєнна відбудова зруйнованої країни, а ще - довгий і непростий життєвий шлях.

Автор проекту Андрій Саримсаков розповідає, що на ідею створення фотовиставки його наштовхнули доля і розповіді діда-фронтовика, учасника війни з першого до останнього її дня.

Головна мета виставки - активізувати історичну пам'ять суспільства про Велику Вітчизняну війну, привернути його увагу до проблем ветеранів і сприяти вихованню шанобливого ставлення до них. Адже пам'ять - це феномен, який полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду і його ретрансляції у майбутнє.

Як зазначила Любов Легасова, заступник генерального директора Меморіалу з наукової роботи: "Цього року Меморіалу виповнюється 30 років. За час роботи музею його експозиції відвідало 26 млн. осіб. Оригінальність та реліквійність фондової колекції привертає увагу до історії Другої світової війни відвідувачів з усіх куточків світу. І у ці святкові весняні дні з матеріалами виставки ознайомляться тисячі наших гостей. Враховуючи велику кількість молоді, яка відвідує Меморіальний комплекс, ми впевнені, що пам'ять про звитягу і жертовність наших співвітчизників вони збережуть у своїх серцях".

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.