Спецпроект

Cправу про заборону червоного маршу у Львові повернули до суду

4 травня 2011 року Львівський апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу Львівської міської організації ВО "Свобода" щодо заборони проведення масових заходів 9 травня 2011 року політичною партією "Русское единство".

Про це повідомила прес-служба ВО "Свобода".

Апеляційний суд під головуванням судді Андрія Ліщинського скасував ухвалу Львівського окружного адміністративного суду, який у квітні закрив провадження у справі щодо заборони заходів партій "Русское единство" та "Родина" у Львові.

"Львівський адміністративний апеляційний суд, скасувавши ухвалу першої судової інстанції, ухвалив справедливе рішення і закрив справу про заборону проведення маргінальним проросійським силам "маршу пабєди" у Львові 9 травня", - заявив представник ВО "Свободи" в суді, голова комісії депутатської діяльності та законності Львівської міської ради Любомир Мельничук.

"Червоний марш" у Львові: хто його організовує

Водночас Мельничук повідомив, що Львiвський мiськвиконком звернувся до суду з позовом, в якому вимагає "заборонити проведення масових заходiв 9 травня у зв'язку з тим, що заявки подали багато органiзацiй рiзного iдеологiчного спрямування i можуть виникнути порушення громадського порядку".

За словами депутата, наразi вже подано 14 заявок на проведення масових заходiв i бiльшiсть з них запланованi на Марсовому полi та на Пагорбi Слави.

Заявки подали партiї "Русское единство" (на 1560 осіб), "Родіна", органiзацiї "Народного Руху України" та Української республiканської партiї, молодiжнi органiзацiї "Сокiл" i "Молодий народний рух", а також громадськi органiзацiї "Патрiот України", Козацький полк Галичини та обласна органiзацiя Спiлки письменникiв України, повідомив "Інтерфакс".

Тим часом голова фракцiї "Свободи" у Львiвськiй обласнiй радi Iрина Сех заявила, що до Львова спецiально їдуть "молодчики з "Русского единства" i "Родiни", щоб продемонструвати, "що у Львовi буде рiзанина".

У зв'язку з цим, заявила Сех, ВО "Свобода" звертається до керiвництва областi та обласної мiлiцiї зробити все можливе, щоб "у Львовi не було бiди, i щоб не пролилася нiчия невинна кров".

Також вона наголосила, що у тому разi, якщо президент України пiдпише закон, котрий зобов'язує на 9 травня вивiшувати копiї Прапора Перемоги, то Львiвська облрада виконувати цей закон не буде, оскiльки, за її словами, його ухвалено з порушенням Конституцiї України.

"Львiвська обласна адмiнiстрацiя орендує в обласної ради примiщення за символiчну плату i Львiвська облрада не дозволить, щоб на її будинку була якась червона ганчiрка", - сказала Сех.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.