Спецпроект

На розкопках в Биківні знайдено жетон поліцейського з Варшави

Польські експерти знайшли сьогодні у Биківні ідентифікаційний номер польського поліцейського. Це - черговий доказ розстрілів службовцями НКВС польських офіцерів у лісі під Києвом.

Про це повідомляє Польське радіо для закордону.

За різними даними, у Биківні спочиває близько 3,5 тисяч поляків. Як каже Мацєй Данцевич з Ради охорони пам'яті, боротьби і мучеництва сьогоднішні розкопки є дуже важливими:

"У могилі, яку щойно відкрито, ми знайшли (і це, як на мене, сенсаційне відкриття) так званий поліцейський жетон - це ідентифікаційний номер польського поліцейського з Варшавської області. За останні роки наших пошуків не було речей, які б однозначно вказували ім'я і прізвище з так званого "українського катинського списку".

Нагадаємо, що через рік у Биківні під Києвом Польща планує добудувати і відкрити меморіал полякам, розстріляним НКВС у 1940 році.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.