Спецпроект

Нiмеччина вiдмовилася видати Дем'янюка Iспанiї

Суд у Мюнхені не дозволив екстрадицію Івана Дем'янюка до Мадрида.

Там він мав постати перед судом щодо обвинувачень у військових злочинах, повідомляє Бі-Бі-Сі.

Суддя Національного суду Іспанії Ізмаель Морено звинувачує Дем'янюка у геноциді і злочинах проти людства у концентраційному таборі Флоссенбург на півдні Німеччини.

Там, за словами судді, утримували 155 іспанців і 60 з них померли.

Німеччина попросила Іспанію надати інформацію щодо того, як ці люди померли і коли, аби визначити чи міг Дем'янюк бути причетний до цих злочинів.

Однак Мадрид не зміг надати необхідних подробиць.

У Німеччині засудили українця. За німецькі злочини

Також у Мюнхені заявили, що злочини, в яких іспанці звинувачують Дем'янюка, були скоєні на території Німеччини.

Крім того, Німеччина не може дозволити екстрадицію людини за злочини, термін давності яких минув.

Як відомо, 12 травня суд у Мюнхені визнав Івана (Джона) Дем'янюка винним у співучасті в убивстві десятків тисяч євреїв у таборі смерті "Собібор", засудивши його до 5-ти років ув'язнення.

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".