Спецпроект

Нiмеччина вiдмовилася видати Дем'янюка Iспанiї

Суд у Мюнхені не дозволив екстрадицію Івана Дем'янюка до Мадрида.

Там він мав постати перед судом щодо обвинувачень у військових злочинах, повідомляє Бі-Бі-Сі.

Суддя Національного суду Іспанії Ізмаель Морено звинувачує Дем'янюка у геноциді і злочинах проти людства у концентраційному таборі Флоссенбург на півдні Німеччини.

Там, за словами судді, утримували 155 іспанців і 60 з них померли.

Німеччина попросила Іспанію надати інформацію щодо того, як ці люди померли і коли, аби визначити чи міг Дем'янюк бути причетний до цих злочинів.

Однак Мадрид не зміг надати необхідних подробиць.

У Німеччині засудили українця. За німецькі злочини

Також у Мюнхені заявили, що злочини, в яких іспанці звинувачують Дем'янюка, були скоєні на території Німеччини.

Крім того, Німеччина не може дозволити екстрадицію людини за злочини, термін давності яких минув.

Як відомо, 12 травня суд у Мюнхені визнав Івана (Джона) Дем'янюка винним у співучасті в убивстві десятків тисяч євреїв у таборі смерті "Собібор", засудивши його до 5-ти років ув'язнення.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.