Спецпроект

Нiмеччина вiдмовилася видати Дем'янюка Iспанiї

Суд у Мюнхені не дозволив екстрадицію Івана Дем'янюка до Мадрида.

Там він мав постати перед судом щодо обвинувачень у військових злочинах, повідомляє Бі-Бі-Сі.

Суддя Національного суду Іспанії Ізмаель Морено звинувачує Дем'янюка у геноциді і злочинах проти людства у концентраційному таборі Флоссенбург на півдні Німеччини.

Там, за словами судді, утримували 155 іспанців і 60 з них померли.

Німеччина попросила Іспанію надати інформацію щодо того, як ці люди померли і коли, аби визначити чи міг Дем'янюк бути причетний до цих злочинів.

Однак Мадрид не зміг надати необхідних подробиць.

У Німеччині засудили українця. За німецькі злочини

Також у Мюнхені заявили, що злочини, в яких іспанці звинувачують Дем'янюка, були скоєні на території Німеччини.

Крім того, Німеччина не може дозволити екстрадицію людини за злочини, термін давності яких минув.

Як відомо, 12 травня суд у Мюнхені визнав Івана (Джона) Дем'янюка винним у співучасті в убивстві десятків тисяч євреїв у таборі смерті "Собібор", засудивши його до 5-ти років ув'язнення.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.