Спецпроект

ДО 22 ЧЕРВНЯ ГОТУЄТЬСЯ НОВА ХВИЛЯ ПОЛІТИЗАЦІЇ ІСТОРІЇ? (фото)

На цих вихідних у центрі Донецька біля пам'ятника Визволителям пройшов перший мітинг-реквієм за участю більше 700 осіб, приурочений до річниці Великої вітчизняної війни.

Про це повідомляє прес-служба всеукраїнського громадського руху "Ніхто, крім нас".

Ветерани ВВВ міста Донецька символічно передали бойовий червоний прапор Перемоги молодим послідовникам з усеукраїнського громадського руху воїнів-ветеранів "Ніхто, крім нас", який проводить акції "на захист прав і свобод воїнів-інтернаціоналістів, військовослужбовців, воїнів запасу та громадян України".

 "Ніхто, крім нас" - девіз аеромобільних військ України

У мітингу також взяли участь громадські організації "Союз радянських ветеранів", "Екіпаж МВФ СРСР" і ряд молодіжно-спортивних організацій, яких, за твердженням прес-служби, "об'єднує військове братерство".

Планується, що такі акції пройдуть по всій Україні з метою підняття патріотичного духу, формування поваги до своєї історії. І головне - вшанування ветеранів, які захистили Україну.

 Акція біля пам'ятника Визволителям (Донецьк)

"Зустріч ветеранів - це кульмінація об'єднання двох поколінь і згуртованості ветеранів війни і молоді - зазначив лідер руху "Ніхто, крім нас" Олександр Ковальов. - Адже бойовий прапор перемоги - це пам'ять про ту ціну, яка була заплачена людьми за мир у нашій країні. Акція буде проходити і в інших регіонах України, ми постараємося зберегти традицію передачі символу перемоги і в майбутньому".

Нагадаємо, що 9 травня, поки у Львові палили червоні прапори, у Донецьку молоді люди, одягнені у форму десантників, спалили прапор ОУН (бандерівської).

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.