Спецпроект

ДО 22 ЧЕРВНЯ ГОТУЄТЬСЯ НОВА ХВИЛЯ ПОЛІТИЗАЦІЇ ІСТОРІЇ? (фото)

На цих вихідних у центрі Донецька біля пам'ятника Визволителям пройшов перший мітинг-реквієм за участю більше 700 осіб, приурочений до річниці Великої вітчизняної війни.

Про це повідомляє прес-служба всеукраїнського громадського руху "Ніхто, крім нас".

Ветерани ВВВ міста Донецька символічно передали бойовий червоний прапор Перемоги молодим послідовникам з усеукраїнського громадського руху воїнів-ветеранів "Ніхто, крім нас", який проводить акції "на захист прав і свобод воїнів-інтернаціоналістів, військовослужбовців, воїнів запасу та громадян України".

 "Ніхто, крім нас" - девіз аеромобільних військ України

У мітингу також взяли участь громадські організації "Союз радянських ветеранів", "Екіпаж МВФ СРСР" і ряд молодіжно-спортивних організацій, яких, за твердженням прес-служби, "об'єднує військове братерство".

Планується, що такі акції пройдуть по всій Україні з метою підняття патріотичного духу, формування поваги до своєї історії. І головне - вшанування ветеранів, які захистили Україну.

 Акція біля пам'ятника Визволителям (Донецьк)

"Зустріч ветеранів - це кульмінація об'єднання двох поколінь і згуртованості ветеранів війни і молоді - зазначив лідер руху "Ніхто, крім нас" Олександр Ковальов. - Адже бойовий прапор перемоги - це пам'ять про ту ціну, яка була заплачена людьми за мир у нашій країні. Акція буде проходити і в інших регіонах України, ми постараємося зберегти традицію передачі символу перемоги і в майбутньому".

Нагадаємо, що 9 травня, поки у Львові палили червоні прапори, у Донецьку молоді люди, одягнені у форму десантників, спалили прапор ОУН (бандерівської).

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.