Спецпроект

Поки у Львові палили червоні прапори, в Донецьку палили стяг ОУН

9 травня в Донецьку під час мітингу, присвяченого Дню Перемоги, зірвали і затоптали чорно-червоний прапор ОУН (революційної).

Інцидент відбувся біля меморіального комплексу "Визволителям Донбасу", повідомляє "Остров".

Люди, вбрані у форму повітряно-десантних військ, кинули під ноги і потоптали чорно-червоний прапор бандерівського крила ОУН.

 Поширена (очевидно, і серед організаторів провокації в Донецьку) думка, що це прапор УПА, не відовідає дійсності. Прапором УПА був жовто-синій, а червоно-чорний прапор - партійний

Провокативна акція була здійснена під час покладання квітів до Вічного вогню.

Потім розірваний прапор прив'язали до "джипу" і машина поїхала на Саур-Могилу, щоб, як пояснили учасники акції, там спалити "фашистську нечисть".

Нагадаємо, що сьогодні біля міськради Львова молоді люди з символікою партії "Свобода" палили червоні прапори.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.