Спецпроект

На Полтавщині комуністи замінили пошкоджений пам'ятник Леніну

У смт Шишаки (Полтавська обл.) на місці пам'ятника Володимиру Леніну, розбитого невідомими, встановлено новий.

Про це повідомив "Інтерфакс" із посиланням на селищного голову Шишак Олександра Тутку. 

За його словами, це було зроблено за кошти КПУ. "Всі роботи взяли на себе комуністи, все робили за рахунок власних коштів і благодійних внесків", - сказав А. Тутка.

Він уточнив, що пам'ятник встановлено на колишній постамент. Сама скульптура на 30 см нижче, ніж попередня, вона була привезена з сусідньої Харківської області від колекціонера, який збирає пам'ятники часів СРСР.

Раніше планувалося встановити новий пам'ятник Леніну до 9 травня.

Нагадаємо, в селищі Шишаки вночі 18 квітня невідомі звалили з постаменту бронзовий чотириметровий пам'ятник Леніну. Пам'ятник не був пам'яткою історії та культури, але перебував на балансі Шишацької селищної ради. 

У Шишаках народився голова Української Головної Визвольної Ради (надпартійного органу, який де-юре керував визвольною боротьбою УПА) Кирило Осьмак. Рішенням сесії селищної ради від 11 лютого 2008 року частину вулиці Леніна в Шишаках перейменовано на майдан Кирила Осьмака.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.