Спецпроект

На Полтавщині комуністи замінили пошкоджений пам'ятник Леніну

У смт Шишаки (Полтавська обл.) на місці пам'ятника Володимиру Леніну, розбитого невідомими, встановлено новий.

Про це повідомив "Інтерфакс" із посиланням на селищного голову Шишак Олександра Тутку. 

За його словами, це було зроблено за кошти КПУ. "Всі роботи взяли на себе комуністи, все робили за рахунок власних коштів і благодійних внесків", - сказав А. Тутка.

Він уточнив, що пам'ятник встановлено на колишній постамент. Сама скульптура на 30 см нижче, ніж попередня, вона була привезена з сусідньої Харківської області від колекціонера, який збирає пам'ятники часів СРСР.

Раніше планувалося встановити новий пам'ятник Леніну до 9 травня.

Нагадаємо, в селищі Шишаки вночі 18 квітня невідомі звалили з постаменту бронзовий чотириметровий пам'ятник Леніну. Пам'ятник не був пам'яткою історії та культури, але перебував на балансі Шишацької селищної ради. 

У Шишаках народився голова Української Головної Визвольної Ради (надпартійного органу, який де-юре керував визвольною боротьбою УПА) Кирило Осьмак. Рішенням сесії селищної ради від 11 лютого 2008 року частину вулиці Леніна в Шишаках перейменовано на майдан Кирила Осьмака.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.