Спецпроект

Німецькі історики зібрали молодих науковців для форуму про напад на УРСР

21 червня 2011 року в приміщення Посольства Німеччини відбулося відкриття Міжнародного Форуму "Історичної Майстерні Європа", присвяченого 70-ї річниці нападу німецького вермахту на Радянський Союз.

Тема цьогорічного форуму - "1941 рік: німецька нищівна війна в Україні та її учасники".

"Націонал-соціалістична нищівна війна проти Радянського Союзу залишила на території сьогодняшньої України сліди в особливому розмірі, пов'язані з такими місцями, як Бабин Яр, - зазначив керівник відділу "Критичне осмислення історії" фонду "Память, Відповідальність та Майбутнє" Мартін Бок. - Велика частка людей, які були насильно вивезені на примусови роботи в Німеччину, походить саме з України".

Замдиректора Лейпцизького Центру "Історія та Культура Центрально-Східної Європи", професор Університету Лейпцига Штефан Трьобст наголосив на важливості 70-ї річниці „Плану Барбаросса" (німецького нападу на Радянський Союз 22 червня 1941 року без оголошення війни).

"Ця дата є важливою для українсько-німецьких стосунків, тому що Українська РСР, яка на той час існувала, та її мешканці прямо постраждали від цієї агресії", - підкреслив професор.

Трьобст відкрив завісу щодо питання коопераціїї українських та німецьких науковців. Він розповів про тісну співпрацю між містами Лейпциг та Київ. У 2011 році співпадають дві важливі дати: 50-ття партнерства між містами Київ та Лейпциг, а також і партнерства Університетів (Університета Лейпциг та Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка).

Пан Трьобст висловився за подальшу кооперацію між українськими та німецькими істориками для обміну результатів досліджень про історію 20-го століття та, особливо, Другої світової війни: "важливим є європейське збалансоване співставлення національних пам'ятей, що одночасно означає прийняття того, що інші країни мають іншу пам'ять, ніж власна."

Для участі в "Історичній Майстерні Європа" в Київ на п'ять днів прибули 32 докторанти і молоді науковців з усієї Європи - на дебати щодо української та європейської культури пам'яті з особливим фокусом на темі  "1941 рік: німецька нищівна війна в Україні та її учасники".

Крім дискусійних платформ, у програму форум включені лекції українських та європейських істориків. Окрім того, будуть оглянуті історичні місця - Бабин Яр, Канів, Корсунь-Шевченківський, меморіальний комплекс „Національний Музей Історії Великої Вітчизняної Війни 1941-1945 років" і Меморіал пам'яті жертв Голодоморів в Україні.

Деталі про форум "Історичної майстерні Європа" - тут. Найближчим часом ІП опублікує тези доповіді професора Франка Голчевські "Визволення чи окупація? Німці та українці в 1941 року", прочитаної у рамках форуму.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".