Спецпроект

Німецькі історики зібрали молодих науковців для форуму про напад на УРСР

21 червня 2011 року в приміщення Посольства Німеччини відбулося відкриття Міжнародного Форуму "Історичної Майстерні Європа", присвяченого 70-ї річниці нападу німецького вермахту на Радянський Союз.

Тема цьогорічного форуму - "1941 рік: німецька нищівна війна в Україні та її учасники".

"Націонал-соціалістична нищівна війна проти Радянського Союзу залишила на території сьогодняшньої України сліди в особливому розмірі, пов'язані з такими місцями, як Бабин Яр, - зазначив керівник відділу "Критичне осмислення історії" фонду "Память, Відповідальність та Майбутнє" Мартін Бок. - Велика частка людей, які були насильно вивезені на примусови роботи в Німеччину, походить саме з України".

Замдиректора Лейпцизького Центру "Історія та Культура Центрально-Східної Європи", професор Університету Лейпцига Штефан Трьобст наголосив на важливості 70-ї річниці „Плану Барбаросса" (німецького нападу на Радянський Союз 22 червня 1941 року без оголошення війни).

"Ця дата є важливою для українсько-німецьких стосунків, тому що Українська РСР, яка на той час існувала, та її мешканці прямо постраждали від цієї агресії", - підкреслив професор.

Трьобст відкрив завісу щодо питання коопераціїї українських та німецьких науковців. Він розповів про тісну співпрацю між містами Лейпциг та Київ. У 2011 році співпадають дві важливі дати: 50-ття партнерства між містами Київ та Лейпциг, а також і партнерства Університетів (Університета Лейпциг та Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка).

Пан Трьобст висловився за подальшу кооперацію між українськими та німецькими істориками для обміну результатів досліджень про історію 20-го століття та, особливо, Другої світової війни: "важливим є європейське збалансоване співставлення національних пам'ятей, що одночасно означає прийняття того, що інші країни мають іншу пам'ять, ніж власна."

Для участі в "Історичній Майстерні Європа" в Київ на п'ять днів прибули 32 докторанти і молоді науковців з усієї Європи - на дебати щодо української та європейської культури пам'яті з особливим фокусом на темі  "1941 рік: німецька нищівна війна в Україні та її учасники".

Крім дискусійних платформ, у програму форум включені лекції українських та європейських істориків. Окрім того, будуть оглянуті історичні місця - Бабин Яр, Канів, Корсунь-Шевченківський, меморіальний комплекс „Національний Музей Історії Великої Вітчизняної Війни 1941-1945 років" і Меморіал пам'яті жертв Голодоморів в Україні.

Деталі про форум "Історичної майстерні Європа" - тут. Найближчим часом ІП опублікує тези доповіді професора Франка Голчевські "Визволення чи окупація? Німці та українці в 1941 року", прочитаної у рамках форуму.

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".