Спецпроект

Німецькі історики зібрали молодих науковців для форуму про напад на УРСР

21 червня 2011 року в приміщення Посольства Німеччини відбулося відкриття Міжнародного Форуму "Історичної Майстерні Європа", присвяченого 70-ї річниці нападу німецького вермахту на Радянський Союз.

Тема цьогорічного форуму - "1941 рік: німецька нищівна війна в Україні та її учасники".

"Націонал-соціалістична нищівна війна проти Радянського Союзу залишила на території сьогодняшньої України сліди в особливому розмірі, пов'язані з такими місцями, як Бабин Яр, - зазначив керівник відділу "Критичне осмислення історії" фонду "Память, Відповідальність та Майбутнє" Мартін Бок. - Велика частка людей, які були насильно вивезені на примусови роботи в Німеччину, походить саме з України".

Замдиректора Лейпцизького Центру "Історія та Культура Центрально-Східної Європи", професор Університету Лейпцига Штефан Трьобст наголосив на важливості 70-ї річниці „Плану Барбаросса" (німецького нападу на Радянський Союз 22 червня 1941 року без оголошення війни).

"Ця дата є важливою для українсько-німецьких стосунків, тому що Українська РСР, яка на той час існувала, та її мешканці прямо постраждали від цієї агресії", - підкреслив професор.

Трьобст відкрив завісу щодо питання коопераціїї українських та німецьких науковців. Він розповів про тісну співпрацю між містами Лейпциг та Київ. У 2011 році співпадають дві важливі дати: 50-ття партнерства між містами Київ та Лейпциг, а також і партнерства Університетів (Університета Лейпциг та Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка).

Пан Трьобст висловився за подальшу кооперацію між українськими та німецькими істориками для обміну результатів досліджень про історію 20-го століття та, особливо, Другої світової війни: "важливим є європейське збалансоване співставлення національних пам'ятей, що одночасно означає прийняття того, що інші країни мають іншу пам'ять, ніж власна."

Для участі в "Історичній Майстерні Європа" в Київ на п'ять днів прибули 32 докторанти і молоді науковців з усієї Європи - на дебати щодо української та європейської культури пам'яті з особливим фокусом на темі  "1941 рік: німецька нищівна війна в Україні та її учасники".

Крім дискусійних платформ, у програму форум включені лекції українських та європейських істориків. Окрім того, будуть оглянуті історичні місця - Бабин Яр, Канів, Корсунь-Шевченківський, меморіальний комплекс „Національний Музей Історії Великої Вітчизняної Війни 1941-1945 років" і Меморіал пам'яті жертв Голодоморів в Україні.

Деталі про форум "Історичної майстерні Європа" - тут. Найближчим часом ІП опублікує тези доповіді професора Франка Голчевські "Визволення чи окупація? Німці та українці в 1941 року", прочитаної у рамках форуму.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.